ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорона навколишнього середовища  — система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, і збереження природних ресурсів землі.

Державній охороні на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, а також здоров'я і життя людей.

Основним принципом охорони навколишнього середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Контроль якості навколишнього середовища є основним завданням Міністерства екології та природних ресурсів України.

Природоохоронною є діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери, здійснюється переважно інженерними методами.

Охорона навколишнього середовища  — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та здоров'я людини. Екологічна безпека на території України забезпечується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Чинне екологічне законодавство закріплює перелік правопорушень у галузі екологічної безпеки. Згідно з видами екологічних правопорушень у галузі забезпечення екологічної безпеки винні особи

можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності.

Біосфера — природна  підсистема    географічної  оболонки,   що    являє

Забруднення атмосферного повітря — це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров'я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми.

Екологічне прогнозування - це окремий вид діяльності як функція управління, який полягає в отриманні науково обґрунтованих варіантів розвитку стану навколишнього середовища та здоров'я населення, природно-ресурсного потенціалу, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, індикаторів збалансованого розвитку.

Моніторинг навколишнього середовища – це система спостереження і контролю за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються в них. Навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля, прогнозування масштабів неминучих змін – це комплексна науково-інформаційна система спостережень, оцінки і прогнозування змін стану біосфери під впливом природних і антропогенних факторів

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування. Джерела забруднення можуть бути природними і штучними (антропогенними). Закон України "Про охорону атмосферного повітря" створює правову основу діяльності, спрямованої на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення

хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин.

Основні види забруднення є великі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні, харчові та текстильні підприємства, гірничорудні і

можливого,  економічно  доцільного  зменшення  втрат  при  їх  розробці. Раціональне використання землі — обов'язкова екологічна вимога при використанні цього природного ресурсу, адже базовий законодавчий акт у сфері  екології  прямо  зазначає,  що  використання  природних  ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з

додержанням раціонального та економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій.

Охорона рослинного свiту передбачає здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на збереження просторової, видової, популяцiйної та ценотичної рiзноманiтностi i цiлiсностi об’єктiв рослинного свiту, охорону умов їх мiсцезростання, збереження вiд знищення, пошкодження, захист вiд

шкiдникiв i хвороб.

Охорона         тваринного          свiту           охоплює          систему           правових,

органiзацiйних, економiчних, матерiально-технiчних, освiтнiх та iнших заходiв, спрямованих на збереження, вiдтворення i використання об’єктiв тваринного свiту.

середовища.

Біологічний захист - захист від біологічних патогенних агентів, який включає:своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, визначення їх виду і масштабів ураження, а також комплекс адміністративно-господарських, режимно- обмежувальних і протиепідемічних, медичних і

профілактичних заходів.

Генетично  модифіковані  продукти  —  це        продукти         харчування,

отримані з генетично модифікованих організмів. Генно-модифіковані організми (ГМО)– це організми, генний код яких був змінений методами генної інженерії. Генна інженерія вміє програмувати нездатність трансгенного організму до репродукції.

• • • Україні допуск ГМ продуктів регулюють:

• • Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»;

• Закон «Про захист прав споживачів»

• Постанова від 18 лютого 2009 р. № 114 про «Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням»;