ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Вогонь супроводжує людину у багатьох сферах її життєдіяльності. Але вогонь, що вийшов з під контролю, здатен викликати значні руйнівні і смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі та
вибухи. |
||||||||||||
Захист промислових |
підприємств |
та житлових будівель, |
інших |
|||||||||
споруд безпосередньо пов’язаний |
з вивченням |
вибухопожежонебезпеки |
||||||||||
використовуваних будівельних матеріалів, конструкцій |
та технологічних |
|||||||||||
процесів |
виробництв. |
Без |
виявлення |
причин |
виникнення |
та |
||||||
розповсюдження |
пожежі |
або |
вибуху |
неможливо |
провести |
якісну |
||||||
експертизу |
проектних матеріалів, |
пожежно-технічне обстеження об’єкту, |
||||||||||
дослідити самі пожежі та вибухи, розробити документи |
щодо вибухо- |
та |
||||||||||
пожежозахисту |
окремих |
будівель |
і споруд та промислових підприємств в |
|||||||||
цілому. |
||||||||||||
Пожежа і вибух |
представляють |
собою |
складний фізико-хімічний |
процес. За хімічною суттю це процес горіння. При горінні відбувається окислення горючої речовини. Окислювачем найчастіше є кисень повітря.
Друга складова - |
це |
горючі речовини, тобто ті матеріали, які |
|||||||||||
використовуються |
у будівництві |
або |
застосовуються у період експлуатації |
||||||||||
будівель і |
споруд. |
Горючі |
речовини дуже різноманітні за своїм агрегатним |
||||||||||
станом та |
здатністю |
до |
окислення. Більшість горючих речовин при |
||||||||||
нормальній температурі окислюється дуже повільно. |
|||||||||||||
Швидкість |
реакції |
збільшується |
під час |
нагрівання |
горючої |
||||||||
речовини. |
При |
цьому тепло, |
що |
утворюється |
в |
результаті |
реакції, |
||||||
перевищує |
тепловтрати |
і |
створює |
умови для самостійного розвитку |
|||||||||
процесу горіння. Тобто, для |
того |
щоб |
горюча |
речовина спалахнула і |
|||||||||
продовжувала стало горіти, |
як |
правило, |
необхідні |
– певна |
кількість |
||||||||
кисню та |
наявність теплового джерела |
(третя складова процесу горіння), |
|||||||||||
спроможного нагріти горючу речовину до температури спалаху.
Таким чином тільки одночасне поєднання трьох факторів: горючої речовини, кисню та джерела запалювання можуть створити умови для горіння.
Поєднання горючої речовини та кисню повітря прийнято називати горючим
середовищем.
Пожежа – це процес неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі і є небезпечним для людей, матеріальних цінностей та навколишнього середовища.
Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівель або
приміщень — це класифікаційна характеристика |
небезпеки |
об'єкта, що |
|||||
визначається кількістю і пожежно небезпечними |
властивостями речовин і |
||||||
матеріалів, які знаходяться, |
або |
обертаються там, з |
урахуванням |
||||
особливостей технологічних виробничих процесів. |
|||||||
В якості |
розрахункового |
критерію |
обирається |
найбільш |
|||
несприятливий |
варіант |
аварії, |
при котрому у вибуху приймає участь |
||||
найбільша кількість речовин |
або |
матеріалів, найбільш небезпечних щодо |
|||||
наслідків вибуху. |
|||||||
За вибухопожежною |
і |
пожежною |
небезпекою приміщення і будівлі |
поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д, а зовнішні установки на
категорії: Аз, Бз, Вз, Гз, Дз, |
|||
З метою профілактики пожеж, їх розвитку |
та організації гасіння |
||
розроблено систему пожежної |
безпеки, |
яка |
представляє собою |
комплекс організаційних заходів та технічних засобів. |
|||
Пожежна безпека об'єкта |
повинна |
забезпечуватися системами |
запобігання пожежі і протипожежного захисту, у тому числі організаційно-технічними заходами.
Вогнегасники слід встановлювати у легко доступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежо-небезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.
В Типових нормах належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України № 151 від 02.04.2004, наведені такі позначення типів вогнегасників: ВВ - вогнегасник водяний; ВВП - вогнегасник водопінний; ВВПА - вогнегасник водопінний аерозольний; ВВК - вогнегасник вуглекислотний; ВП - вогнегасник порошковий.
За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на: водяні; пінні; порошкові; газові (вуглекислотні); комбіновані.
За принципом витиснення вогнегасної речовини вогнегасники поділяються : закачні; з балоном стисненого чи зрідженого газу.
Побудова вогнегасника – корпус, вогнегасна речовина, запірнопусковий пристрій.
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на: створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі; захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.
Порядок дій у разі пожежі – повідомити по телефону 101, повідомити керівництво, приступити до евакуації людей.
Евакуаційними виходами називають проходи, двері, ворота, перехідні балкони, внутрішні переходи. Не вважаються евакуаційними виходи, які пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, які не розташовані у сходових клітках.
Двері евакуаційних виходів та двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку.
Схема евакуації під час пожежі - це документ, у якому вказані евакуаційні шляхи та виходи, показані місця розміщення вогнегасників, пожежних кранів та інших первинних засобів пожежегасіння.
Вимоги до інструкцій – коротка характеристика, категорія приміщень, клас зони по ПУЕ, протипожежні заходи, дії які забороняються, додаткові протипожежні заходи, порядок дій при пожежі.
Навчання з питань пожежної безпеки проводиься на підставі наказу МНС України № 368 від 29.09.2003, який затвердив Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.
За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.