Типова освітня програма ( ІІ цикл) 3 - 4 класи

Мовно-літературна, зокрема:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ[1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію

Учень / учениця:

- зважає на ситуації спілкування: враховує умови, учасників, мету [4 МОВ 1-1.1-1];

- з увагою сприймає усні репліки діалогу, перепитує, уточнює з огляду на ситуацію спілкування

[4 МОВ 1-1.1-2];

- обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених [4 МОВ 1-1.1-3];

- зіставляє почуте з власним досвідом [4 МОВ 1-1.1-4]

На основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці; стисло і вибірково передає зміст почутого; переказує текст за різними завданнями

Учень / учениця:

- перефразовує репліки в діалозі [4 МОВ 1-1.2-1];

- передає зміст усного повідомлення (послідовність подій у розповіді; перелік ознак в описі; наведені аргументи в міркуванні) [4 МОВ 1-1.2-2];

- переказує текст творчо (зміна оповідача в тексті-розповіді; зміна послідовності переліку наведення ознак у тексті-описі; зміна послідовності аргументів у тексті-міркуванні) [4 МОВ 1-1.2-3];

- передає зміст повідомлення за допомогою асоціативних схем, таблиць [4 МОВ 1-1.2-4]

Виокремлює необхідну інформацію з різних усних джерел, зокрема медіатекстів, для створення власного висловлювання з конкретною метою

Учень / учениця:

- виокремлює інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою (усне оголошення, усний відгук, усний стислий переказ) [4 МОВ 1-1.3-1];

- прогнозує, як відібрану інформацію можна використати корисно [4 МОВ 1-1.3-2];

- систематизує та узагальнює необхідну інформацію [4 МОВ 1-1.3-3]

Визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб

Учень / учениця:

- визначає тему усного повідомлення [4 МОВ 1-1.4-1];

- визначає головну думку тексту [4 МОВ 1-1.4-2];

- зіставляє тему і головну думку усного повідомлення з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом [4 МОВ 1-1.4-3];

- пояснює можливий вплив висловлення на слухача [4 МОВ 1-1.4-4]

Висловлює своє ставлення до усного повідомлення, простого тексту, медіатексту, обґрунтовує думки, спираючися на власний досвід; визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її

Учень / учениця:

- висловлює своє ставлення до усного повідомлення (наприклад, прагнення спростувати або шукати додаткові аргументи на захист) [4 МОВ 1-1.5-1];

- обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті наукові знання [4 МОВ 1-1.5-2];

- визначає позицію мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм), аргументовано погоджується з нею або заперечує її [4 МОВ 1-1.5-3]

Висловлює власні погляди, підтверджує їх прикладами, враховує думки інших осіб; дотримується найважливіших правил літературної вимови, висловлюючи власні погляди

Учень / учениця:

- вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями [4 МОВ 1-1.6-1];

- наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами [4 МОВ 1-1.6-2];

- ініціює дискусію, висловлюючи власні погляди і слухаючи інших [4 МОВ 1-1.6-3];

- висловлює доброзичливо своє ставлення до думок інших (поділяє їх повністю, частково чи аргументовано відхиляє) [4 МОВ 1-1.6-4];

- дотримується правил літературної вимови у власному висловлюванні [4 МОВ 1-1.6-5];

- створює власне висловлення на основі почутого/ побаченого/ прочитаного [4 МОВ 1-1.6-6]

Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів

Учень / учениця:

- добирає словесні й несловесні засоби спілкування з огляду на мету та умови спілкування, враховуючи наявність варіантів [4 МОВ 1-1.7-1];

- робить висновок про узгодженість або неузгодженість словесних і несловесних засобів спілкування та намірів у поведінці співрозмовника [4 МОВ 1-1.7-2];

- використовує різні форми візуалізації (малюнки, графіки,схеми, таблиці) для супроводу своїх поглядів під час презентації, щоби привернути увагу слухачів [4 МОВ 1-1.7-3];

- створює есе для висловлювання власних поглядів та усної презентації [4 МОВ 1-1.7-4];

- використовує засоби художньої виразності для досягнення комунікативної мети (привітання, побажання, вияв співчуття, захоплення) [4 МОВ 1-1.7-5];

- правильно інтонує різні види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням [4 МОВ 1-1.7-6]

Описує власні емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/ побаченого. Доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету

Учень / учениця:

- передбачає й описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книгу, фільм, гру тощо [4 МОВ 1-1.8-1];

- доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зважає на різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна) [4 МОВ 1-1.8-2]

Пропонований зміст

Діалогічне та монологічне мовлення.Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Репліка в діалозі: порада, співчуття, комплімент тощо. Перепитування як спосіб уточнення почутої інформації в діалозі. Перефразування. Мовні засоби вираження запитань (інтонація, займенники, прислівники, частки, сполучники, порядок слів). Позиція мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання мовленнєвого етикету чи порушення етикетних норм). Дискусія як зіставлення різних поглядів на проблему.

Розповідь, опис та міркування як види монологічного мовлення. Інтонація розповідного, спонукального, питального речення. Інтонаційне забарвлення окличного речення. Есе як висловлення довільної форми.

Робота з інформацією. Явна і прихована інформація. Перетворення інформації: види асоціативних схем, таблиця.

Мовленнєвий етикет. Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Сфери спілкування: навчання, сім’я, дозвілля, послуги тощо. Різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна).

2. Змістова лінія «Читаємо»

1

2

Прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів

Учень / учениця:

- прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо) [4 МОВ 2-2.1-1];

- читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою [4 МОВ 2-2.1-2];

- розповідає (докладно, стисло або вибірково), про що йдеться в тексті [4 МОВ 2-2.1-3];

- ставить запитання різної спрямованості: до змісту твору, до автора, до читача [4 МОВ 2-2.1-4];

- знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання [4 МОВ 2-2.1-5];

- відтворює фактичну інформацію з тексту [4 МОВ 2-2.1-6];

добирає і впорядковує потрібну інформацію з таблиць, графіків, схем тощо [4 МОВ 2-2.1-7];

- установлює послідовність дій персонажів художніх творів [4 МОВ 2-2.1-8];

- зіставляє прочитане із власним життєвим досвідом [4 МОВ 2-2.1-9]

Пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів

Учень / учениця:

- виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2-2.2-1];

- виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту [4 МОВ 2-2.2-2];

- виявляє зв’язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3];

- досліджує елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) [4 МОВ 2-2.2-4];

- розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між ними зв’язок [4 МОВ 2-2.2-5];

- висловлює припущення про наміри автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 2-2.2-6];

- формулює під час і після читання тексту запитання для можливої дискусії [4 МОВ 2-2.2-7];

- установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами [4 МОВ 2-2.2-8];

- виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей;

- розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-2.2-9];

- формулює ідеї тексту, пов’язує їх із власним досвідом [4 МОВ 2-2.2-10]

Описує емоційний стан персонажів, співпереживає

Учень / учениця:

- описує свої емоції, пережиті під час читання художнього твору, наводить приклади вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції[4 МОВ 2-2.3-1];

- аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів [4 МОВ 2-2.3-2];

- використовує власний емоційний досвід для оцінювання емоційного стану персонажів художнього твору [4 МОВ 2-2.3-3];

- пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому [4 МОВ 2-2.3-4]

Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту

Учень / учениця:

- оцінює правдоподібність описаних подій і тверджень із тексту, спираючись на свої уявлення про світ і власний досвід [4 МОВ 2-2.4-1];

- висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) [4 МОВ 2-2.4-2];

- оцінює надійність джерела інформації, обґрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3];

- визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту [4 МОВ 2-2.4-4];

- виражає свої почуття та емоції щодо прочитаного мовою мистецтва [4 МОВ 2-2.4-5]

Визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти

Учень / учениця:

- визначає мету читання й обирає відповідно до неї тексти (книжки) (для задоволення, розваги, знаходження потрібної інформації) [4 МОВ 2-2.5-1];

- пояснює, наскільки обрані тексти допомогли досягнути мети читання [4 МОВ 2-2.5-2];

- добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтернеті [4 МОВ 2-2.5-3]

На основі тексту створює план, таблицю, модель

Учень / учениця:

- добирає та створює ілюстративний матеріал до художнього тексту [4 МОВ 2-2.6-1];

- складає план тексту [4 МОВ 2-2.6-2];

- узагальнює, систематизує, класифікує інформацію з тексту у вигляді таблиць, схем [4 МОВ 2-2.6-3]

Експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації)

Учень / учениця:

- переробляє прочитаний твір: уводить нових персонажів, змінює події або їх час, змінює оповідача тощо [4 МОВ 2-2.7-1];

- створює власний художній текст, наслідуючи сюжетні та стильові особливості прочитаного тексту [4 МОВ 2-2.7-2];

- створює власний текст, використовуючи елементи кількох прочитаних текстів [4 МОВ 2-2.7-3]

Пропонований зміст

Книжка як джерело знань і задоволення. Елементи книжки та їх призначення: обкладинка, титульна сторінка, ілюстрації, зміст, анотація тощо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Читання для загального, вибіркового та повного розуміння. Пошук у тексті фактів, суджень, очевидної й неочевидної інформації.

Стилі мовлення, види текстів, жанр, роди літератури (епос, лірика, драма),намір автора.

Науково-популярні тексти. Мета, тема, головна думка. Назва, автор. Заголовки, підзаголовки.

Фотографії, графіки, схеми. Поділ тексту на частини, параграфи. План тексту. Ключові слова. Головна і другорядна інформаціяв тексті.

Довідкова література: паперова та цифрова.

Тексти зі щоденного життя. Інформаційні та інструктивні тексти (рахунки, запрошення, листи, зокрема електронні, анкети, зокрема онлайнові, інструкції, пам’ятки, оголошення тощо).

Художні тексти. Малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, пісні, легенди, міфи. Письменник як автор художнього твору. Дитячі твори українських та іноземних авторів.

Теми дитячого читання: пригоди, фантастика, сім’я, дружба, патріотизм, відданість, любов до рідного краю, моя Україна тощо.

Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки,  причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Елементи сюжету: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Тема, ідея.Твори, спільні за тематикою та споріднені за ідеями. Початкове уявлення про художню деталь тексту.

Поняття про критичне читання. Способи критичного читання. 

Мова художнього твору.Слова автора та персонажів (порівняння, метафори тощо, без уведення термінів), пряме і переносне значення слів у художньому тексті. Проза, вірш та їх ознаки.

Інтерпретація художнього тексту. Виразне читання, драматизація, читання в ролях, творчий переказ, створення власного тексту за аналогією, продовження тексту.

Запитання до окремих абзаців і до тексту. Проблемні запитання. Оцінювання переживань та емоцій персонажів.

Емоційний вплив творів на читача. Опис настрою, почуттів персонажів твору та власних емоцій, викликаних твором. Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Улюблений персонаж, обґрунтування свого вподобання, причини співпереживання персонажеві.

3. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

1

2

Пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючися норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації

Учень / учениця:

- записує текст (від руки чи за допомого клавіатури – за потреби) в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел [4 МОВ 3-3.1-1];

- створює самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування) на теми, які його / її цікавлять, за прочитаним твором, про ситуацію з життя в школі, сім’ї тощо, зважаючи на мету та адресата [4 МОВ 3-3.1-2];

- створює тексти зі щоденного життя (запрошення, оголошення, афіші тощо) з дотриманням типових ознак жанру [4 МОВ 3-3.1-3];

- створює художні тексти (загадки, лічилки, невеликі казки, байки, вірші тощо) [4 МОВ 3-3.1-4];

- переказує письмово текст розповідного змісту з елементами опису або міркування, висловлює своє ставлення до того, про що пише [4 МОВ 3-3.1-5];

- записує свою думку про предмет висловлення; формулює запитання та відповіді під час письмового спілкування [4 МОВ 3-3.1-6];

- оформлює власне висловлення зрозуміло, дотримуючися норм літературної мови, за потреби звертається до словників [4 МОВ 3-3.1-7]

Створює короткі дописи для захищених ресурсів, зокрема веб-сайту закладу загальної середньої освіти

Учень / учениця:

- створює повідомлення для Інтернет-спілкування, дотримуючися норм етикету онлайнового спілкування (нетикету) [4 МОВ 3-3.2-1];

- використовує відповідні емотикони для вираження особистих емоцій [4 МОВ 3-3.2-2];

- створює документи для спілкування та поширення результатів діяльності, індивідуальної або групової роботи за допомогою цифрових пристроїв та програм [4 МОВ 3-3.2-3]

Знаходить і виправляє орфографічні помилки, зокрема із застосуванням знань про будову слова; аналізує та вдосконалює створений текст відповідно до мети спілкування, перевіряє грамотність написаного

Учень / учениця:

- визначає, чи відповідає створений текст меті, перевіряє грамотність написаного [4 МОВ 3-3.3-1];

- удосконалює власний письмовий текст, знаходить і виправляє помилки, редагує зміст тексту [4 МОВ 3-3.3-2];

- обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, малій групі, відзначає позитивні характеристики [4 МОВ 3-3.3-3];

- висловлює, за підтримки вчителя, поради щодо можливого вдосконалення тексту [4 МОВ 3-3.3-4]

Пропонований зміст

Комунікативна спрямованість процесу письма. Адресат, мета, ситуація. Особливості сучасного письма: письмо від руки та за допомогою клавіатури.Словесні та графічні засоби (емотикони, піктограми, схеми, графіки, фото, карти тощо). Норми онлайнового спілкування (нетикет).

Графіка, орфографія та пунктуація. Алфавіт. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний).

Редагування рукописного та електронного тексту.

Жанри писемного мовлення. Оголошення, афіша, пам’ятка, інструкція, коментар у захищеній онлайновій спільноті, загадка, лічилка, казка, байка, вірш, оповідання, есе тощо як писемні висловлення. Типи тексту: опис, розповідь, роздум. Тема та підтеми. Заголовок і підзаголовки. План тексту. Абзац. Емотикон як засіб вираження реакції на допис у захищеній онлайновій спільноті.

4. Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

1

2

Визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб

Учень / учениця:

- визначає мету простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига, мультфільм, комп’ютерна гра), пояснює, кому він адресований [4 МОВ 4-1.4-1];

- визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2];

- визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4-1.4-3];

- розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4]

Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту

Учень / учениця:

- описує враження від змісту і форми медіатексту [4 МОВ 4-2.4-1];

- висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в простому медіатексті [4 МОВ 4-1.5-2];

- оцінює вплив на власне сприйняття окремих елементів медіатексту [4 МОВ 4-1.5-3];

- пояснює, чи змінилося під впливом медіатексту власне уявлення або думки про предмет повідомлення і як саме [4 МОВ 4-1.5-4]

-

Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів

Учень / учениця:

- створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) самостійно та в групі [4 МОВ 4-1.7-1];

- створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) самостійно та в групі, ураховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-2];

- створює прості аудіовізуальні медіатексти (відеозапис виступу, вистави, екскурсії, інтерв’ю ) з допомогою вчителя / вчительки, враховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-3];

- використовує різні форми презентації простих медіатекстів [4 МОВ 4-3.1-4]

Пропонований зміст

Уявлення про медіа, медіаграмотність. Мета і цільова аудиторія. Зіставлення інформації з різних джерел. Правдива і неправдива інформація. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів.

Візуальні медіа. Паперова та електронна книжка. Інтернет-ресурси для дітей (зокрема сайти дитячих журналів). Засоби масової інформації: газета, журнал. Елементи форми (колір, фото, шрифт).

Аудіальні медіа. Засоби масової інформації: радіо. Аудіокнижка, онлайн радіо. Засоби впливу на радіослухачів (інтонація, тембр, фононові шуми, музичний супровід).

Аудіовізуальні медіа. Засоби масової інформації: телебачення. Види телевізійних програм (новинні, розважальні, ток-шоу, ігрові, спортивні, просвітницькі, дитячі ). Мультфільм. Елементи форми (рухомі образи, звукові засоби).

Інтернет. Комп’ютерні ігри, розроблені за мотивами відомих дитячих книжок, фільмів тощо.

Реклама у друкованих виданнях, на радіо та телебаченні.

Маніпуляція в медіа. Уявлення про маніпуляцію.

5. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення»

1

2

Аналізує значення слів з урахуванням контексту, будови слова, перевіряє власне розуміння значення слова за словниками; використовує у власному мовленні слова з переносним значенням, синоніми та антоніми, фразеологізми для досягнення мети спілкування; правильно вживає граматичні форми частин мови; правильно записує різні види речень за метою висловлювання

Учень / учениця:

- з’ясовує будову слова; утворює нові слова, пояснює роль закінчень, значення префіксів і суфіксів для правильного вживання слів усно та на письмі [4 МОВ 5-4.1-1];

- перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір [4 МОВ 5-4.1-2];

- удосконалює свою вимову, зважаючи на фонетичні закономірності (збіг приголосних, кінцевий приголосний, наголошені та ненаголошені голосні тощо) [4 МОВ 5-4.1-3];

- утворює в процесі мовлення відповідні граматичні форми слів різних частин мови [4 МОВ 5-4.1-4];

- вправно будує речення, зважаючи на мету висловлювання [4 МОВ 5-4.1-5];

- поширює речення різними членами відповідно до комунікативної стратегії [4 МОВ 5-4.1-6];

- доречно використовує у власних висловленнях слова з переносним значенням, синоніми, антоніми, багатозначні слова й пояснює таке слововживання [4 МОВ 5-4.1-7];

- обґрунтовує пунктограми (у межах вивченого) для правильного оформлення висловлення на письмі [4 МОВ 5-4.1-8]

Cтворює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи зі звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення

Учень / учениця:

- створює ігри зі словами на основі запропонованих [2 МОВ 5-4.2-1];

- творить власні художні тексти (усмішки, вірші, казки, оповідання тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.2-2];

- експериментує із власними текстами, стилізує їх, наприклад, трансформуючи речення, додаючи епітети, порівняння тощо [2 МОВ 5-4.2-3];

- розпізнає уривок із власного тексту серед запропонованих уривків і пояснює характерні ознаки власного мовлення [2 МОВ 5-4.2-4];

- пояснює вплив власного мовлення на співрозмовника [2 МОВ 5-4.2-5]

Пропонований зміст

Звуковий аналіз слова. Голосні та приголосні звуки. Склад. Наголос. Голосні наголошені та ненаголошені. Приголосні тверді, м’які та пом’якшені; дзвінкі та глухі; подовжені. Орфоепічний словник як довідкове джерело норм літературної вимови. Чергування звуків (заміна наголошеного голосного звука ненаголошеним, глухого приголосного дзвінким, твердого приголосного м’яким або пом’якшеним), яке не впливає на зміну значення слова. Історичне чергування звуків (загальні уявлення).

Закономірності позначення звуків буквами. Позначення твердості та м’якості приголосних на письмі. Позначення звука [й] у різних позиціях. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису.

Будова слова. Основа та закінчення. Значущі частини основи слова: префікс, корінь, суфікс. Спільнокореневі слова. Загальні уявлення про способи словотворення (без уведення термінів). Загальні уявлення про складні слова.

Лексичне значення слова. Уявлення про власне українські слова та слова, запозичені з інших мов. Слова однозначні і багатозначні. Переносне значення слова. Багатозначні слова і омоніми. Синоніми. Антоніми. Фразеологізми. Тлумачний і фразеологічний словники як довідкове джерело щодо лексичного значення слова та значення фразеологізму. Словник іншомовних слів.

Граматичне значення слова. Частини мови. Самостійні та службові частини мови. Граматичні значення самостійних частин мови. Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник як самостійні частини мови. Роль службових частин мови в реченні. Прийменник  як службова частини мови. Загальне уявлення про вигук.

Речення та словосполучення. Словосполучення та речення.Зв’язок слів у словосполученні. Члени речення як слова, що пов’язані граматичним зв’язком. Головні та другорядні члени речення. Граматична основа речення. Підмет і присудок як головні члени речення. Однорідні члени речення. Загальні уявлення про слова, що не є членами речення (звертання, вигук). Просте і складне речення (загальні уявлення). Види речення за метою висловлення. Роль розділових знаків у позначенні речення на письмі.

6. Змістова лінія «Театралізуємо»

1

2

Описує емоційний стан персонажів, співпереживає

Учень / учениця:

- обговорює враження від драматизації, зосереджуючи увагу на тому, як словесні і несловесні засоби доповнюють один одного для зображення емоційного стану персонажа, його намірів [4 МОВ 6-2.3-1];

- добирає, працюючи в групі, аудіосупровід до вистави серед запропонованих музичних фрагментів [4 МОВ 6-2.3-2]

Експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації)

Учень / учениця:

- створює, працюючи в групі, п’єсу на основі відомого твору (інсценізована казка, казка, казка на новий лад тощо) [4 МОВ 6-2.7-1];

- імпровізує,використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої/ обраної ролі , надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них [4 МОВ 6-2.7-2]

Пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючися норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації

Учень / учениця:

- передає своє враження від побаченої вистави у письмових відгуках (наприклад, запис у щоденнику вражень або в класному альманасі) [4 МОВ 6 – 3.1-1];

- створює, працюючи в групі, фотозвіт для шкільної газети чи сайту про підготовку вистави або про виставу [4 МОВ 6-3.1-2]

- створює в групі театральну програмку, запрошення [4 МОВ 6-3.1-3]

Cтворює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи зі звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення

Учень / учениця:

- описує характерні риси мовлення персонажа п’єси після перегляду вистави (повторювані слова, швидкість, гучність тощо) [4 МОВ 6-4.2-1];

- установлює зв'язок між характерними рисами мовлення персонажа п’єси та реакцією його співрозмовника [4 МОВ 6-4.2-2]

Пропонований зміст

Театр і література.

П’єса – літературний твір, призначений для театру.

Я – драматург (сценарист).

Персонажі п’єси. Головні персонажі.

Характери персонажів, вчинки персонажів.

Діалог між персонажами.

Ремарка, роль ремарок у п’єсі.

Драма і комедія.

Театр і гра.

Вистава. Неповторність вистави у часі.

Дійові особи та виконавці.

Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Режисер.

Репетиція вистави.

Роль художника-декоратора, композитора у створенні вистави.

Декорації та театральний реквізит, театральний костюм, театральна афіша.

Тематична група слів «театр»: імпровізація, репліка, репертуар, драма, комедія, сценарист, драматург, фонограма, декоратор, гример, костюмер.

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

(відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання)

Рівень A1

1

2

1.  Змістова лінія «Сприймання на слух»

Визначає в усному повідомленні інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми

Учень / учениця:

- розпізнає основний зміст усного повідомлення у знайомій ситуації [4 ІНО 1-1.1-1];

- виконує вказівки, розуміє інформацію щодо розташування предметів тощо [4 ІНО 1-1.1-2];

- розпізнає значення кількісних і порядкових числівників (ціна, дата, час) в усних оголошеннях [4 ІНО 1-1.1-3]

Розуміє зміст усного висловлення у знайомому повсякденному контексті

Учень / учениця:

- розуміє конкретну інформацію у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке [4 ІНО 1-1.2-1];

- здогадується про значення слів із контексту усного повідомлення [4 ІНО 1-1.2-2]

2. Змістова лінія «Зорове сприймання»

Розпізнає знайомі імена/ назви, слова та елементарні фрази в коротких, простих текстах

Учень / учениця:

- розпізнає знайомі слова і прості фрази [4 ІНО 2-2.1-1];

- здогадується про основний зміст прочитаного, якщо він супроводжуються малюнком або символом [4 ІНО 2-2.1-2]

Визначає в тексті інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми

Учень / учениця:

- знаходить і розуміє базову інформацію в коротких простих текстах [4 ІНО 2-2.2-1];

- виявляє конкретну інформацію в коротких простих текстах відповідно до окресленого завдання [4 ІНО 2-2.2-2]

3. Змістова лінія «Усна взаємодія»

Спілкується на добре знайомі теми, реагує на прості твердження щодо задоволення нагальних потреб та висловлює ці потреби

Учень / учениця:

- ставить і відповідає на прості запитання, які стосуються знайомих тем [4 ІНО 3-3.1-1];

- ініціює і вербально реагує на прості твердження щодо нагальних потреб і знайомих тем [4 ІНО 3-3.1-2];

- бере участь у розмові фактологічного характеру на передбачувану тему (наприклад, рідна країна, родина, школа) [4 ІНО 3-3.1-3]

4. Змістова лінія  «Усне висловлювання»

Розповідає про людей, навколишній світ та побут простими, окремими фразами та висловлює своє ставлення

Учень / учениця:

- описує прості аспекти свого повсякденного життя за допомогою низки простих речень, використовуючи прості слова та фрази, якщо має змогу заздалегідь підготуватися [4 ІНО 4-3.2-1];

- описує свої емоції та емоції співрозмовника [4 ІНО 4-3.2-2]

5. Змістова лінія «Писемна взаємодія»

Запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі, використовуючи прості слова, короткі речення та сталі вирази

Учень / учениця:

- використовує прості слова, короткі речення та сталі вирази для написання коротких простих повідомлень (наприклад, СМС) друзям, надаючи їм інформацію або запитуючи про щось [4 ІНО 5-3.3-1];

- запитує (письмово) друзів елементарну особисту інформацію [4 ІНО 5-3.3-2];

- пише короткі прості листи та листівки-вітання [4 ІНО 5-3.3-3]

6. Змістова лінія «Писемне висловлювання»

Надає у письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи прості слова та вирази

Учень / учениця:

- використовує прості слова, сталі вирази для опису предметів та явищ, із якими стикається у повсякденному житті [4 ІНО 6-3.4-1];

- пише прості фрази та речення про себе та інших [4 ІНО 6-3.4-2]

7. Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Створює в режимі реального часу прості повідомлення за допомогою кількох коротких речень

Учень / учениця:

- обмінюється елементарними письмовими повідомленнями, наприклад, про побут, сім’ю, улюблені заняття та вподобання, використовуючи допоміжні засоби [4 ІНО 7-3.5-1];

- створює елементарні онлайн дописи, використовує прості форми медіатекстів [4 ІНО 7-3.5-2];

- оформлює під наглядом дорослих заявки онлайн, надаючи основну інформацію про себе (наприклад, ім’я, електронну адресу або номер телефону) [4 ІНО 7-3.5-3]

Пропонований зміст

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі

• члени родини
• числа до 100

• вік старших членів родини
• місце проживання
• щоденні обов’язки
• населені пункти

Відпочинок і дозвілля

• захоплення розваги
• спорт
• улюблені дитячі герої
• крамниці і покупки

Людина

• зовнішність людини
• професії
• гігієна
• стан здоров’я

Помешкання

• види помешкань
• дім
• квартира
• моя кімната
• меблі

Харчування

• посуд
• назви продуктів харчування

Природа та навколишнє середовище України і країн виучуваної мови

• погода та вибір одягу
• довкілля
• природні явища.

Подорож Україною та країнами виучуваної мови

• поїздка на канікулах
• види транспорту
• назви столиць, населених пунктів.

Свята і традиції України та країн виучуваної мови

• місяці
• місце, дата, час проведення
• свята, події
• святкування в кафе.

Школа

• навчальні предмети
• розклад
• улюблений предмет
• шкільні події

Мовленнєві функції:

• привітатися
• попрощатися
• попросити вибачення
• подякувати
• представити себе/ когось
• називати/ описувати когось/ щось
• ставити запитання і відповідати на них
• розуміти та виконувати прості вказівки/ інструкції/ команди
• розуміти прості інформаційні знаки
• вітати зі святом
• висловлювати вподобання
• виражати настрій

Мовний інвентар

Мовний інвентар (лексика та граматика) орієнтовний і дібраний відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не розглядаємо як окремі лексичні або граматичні теми, а вивчаємо в контексті тематики ситуативного спілкування. Граматичний матеріал подано здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв'язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка.

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Лічба»

Розпізнає серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень/ форм об’єктів навколишнього світу

Учень / учениця:

- відтворює в різних видах діяльності ймовірні та фактичні результати лічби об’єктів, що їх оточують [4 МАО 1-1.1-1];

- уживає в мовленні кількісні та порядкові числівники [4 МАО 1-1.1-2]

Встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує

Учень / учениця:

- лічить у межах мільйона в прямому і зворотному порядку [4 МАО 1-4.2-1];

- лічить у межах мільйона від будь-якого числа до вказаного [4 МАО 1-4.2-2];

- лічить тисячами, десятками тисяч, сотнями тисяч у межах мільйона [4 МАО 1-4.2-3]

Визначає істотні,
спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою

Учень / учениця:

- упорядковує та узагальнює об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [4 МАО 1-4.1-1];

- порівнює та класифікує об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [4 МАО 1-4.1-2];

- визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів [4 МАО 1-4.1-3];

- продовжує послідовності та знаходить пропущені члени [4 МАО 1-4, 1-4];

- описує зв’язок між сусідніми членами послідовності або між членом та його номером [4 МАО 1-4.1-5]

Пропонований зміст

Лічильні одиниці – тисяча, десять тисяч, сто тисяч. Лічба тисячами, десятками тисяч, сотнями тисяч у межах мільйона.

Лічба в прямому та зворотному порядку в межах мільйона, лічба в межах числового проміжку (від будь-якого числа до вказаного) в прямому та зворотному порядку.

Істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів.

Порівняння, упорядкування, узагальнення та класифікація об’єктів за суттєвою ознакою.

Відтворення та зіставлення ймовірних та фактичних результатів лічби.

2. Змістова лінія «Числа. Дії з числами»

1

2

Встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує

Учень / учениця:

- читає і записує багатоцифрові числа в межах мільйона [4 МАО 2-4.2-1];

- утворює багатоцифрові числа різними способами [4 МАО 2-4.2-2];

- класифікує багатоцифрові числа за кількістю цифр у їх записі [4 МАО 2-4.2-3];

- встановлює позиційне значення цифри в записі багатоцифрового числа [4 МАО 2-4.2-4];

- визначає загальну кількість одиниць, десятків, сотень, одиниць тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч у числі [4 МАО 2-4.2-5];

- записує багатоцифрові числа у вигляді суми розрядних доданків [4 МАО 2-4.2-6];
- порівнює багатоцифрові числа різними способами [4 МАО 2-4.2-7];

- встановлює відношення рівності та нерівності між числовими виразами [4 МАО 2-4.2-8];

- читає і записує дроби [4 МАО 2-4.2-9];

- тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює суть понять «чисельник» і «знаменник» [4 МАО 2-4.2-10];

- порівнює дроби з однаковими знаменниками [4 МАО 2-4.2-11]

Обчислює усно й письмово у різних життєвих ситуаціях

Учень / учениця:

- виконує усно та письмово обчислення в межах мільйона в навчальних і життєвих ситуаціях [4 МАО 2-4.3-1];

- встановлює взаємозв’язки між арифметичними діями додавання і віднімання, множення і ділення [4 МАО 2-4.3-2];

- знаходить значення числового виразу [4 МАО 2-4.3-3];

- знаходить дріб від числа та число за величиною його дробу [4 МАО 2-4.3-4]

Використовує залежність між компонентами і результатом арифметичної дії для розв’язання проблемної ситуації; використовує буквену символіку для запису математичних тверджень

Учень / учениця:

- обґрунтовує, як зміна одного з компонентів впливає на результат арифметичної дії [4 МАО 2-4.8-1];

- читає і записує математичні твердження, використовуючи буквену символіку [4 МАО 2-4.8-2];

- обчислює вирази зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні [4 МАО 2-4.8-3];

- розв’язує рівняння з однією змінною, у яких один компонент чи права частина є числовим виразом [4 МАО 2-4.8-4];

- добирає із запропонованих таке значення змінної, яке задовольняє нерівність [4 МАО 2-4.8-5];

- перевіряє, чи є дане число розв’язком нерівності з однією змінною [4 МАО 2-4.8-6]

Використовує відомі засоби добору необхідних даних для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

- аналізує проблемну ситуацію з огляду на можливість використання відомих засобів добору даних [4 МАО 2-3.1-1]

- добирає числові дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-3.1-2]

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок

Учень / учениця:

- представляє проблемну ситуацію різними способами [4 МАО 2-2.1-1];

- обирає спосіб представлення інформації (схема, таблиця, схематичний рисунок) [4 МАО 2-2.1-2]

Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду

Учень / учениця:

- прогнозує очікуваний результат розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-1.3-1];

- визначає способи підтвердження або спростовування прогнозу [4 МАО 2-1.3-2]

- відкидає явно некоректні способи прогнозування [4 МАО 2-1.3-3]

Обирає спосіб (способи) розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

- планує розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-1];

- використовує різні стратегії розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-2]

- обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 2-2.2-3]

Обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами

Учень / учениця:

- аналізує проблемну ситуацію з огляду на достатність чи надлишковість наявних даних [4 МАО 2-2.3-1];

- добирає числові дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації, використовуючи відомі засоби [4 МАО 2-2.3-2]

Перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами; виявляє та виправляє помилки

Учень / учениця:

- перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами [4 МАО 2-3.4-1];

- знаходить помилки в математичних обчисленнях, усуває їх, виконуючи необхідні дії [4 МАО 2-3.4-2]

Зіставляє одержаний результат із прогнозованим

Учень / учениця:

- порівнює різні способи розв’язання проблемної ситуації, які підтверджують або спростовують прогноз, обирає найефективніший [4 МАО 2-3.3-1];

- зіставляє одержаний результат із прогнозованим [4 МАО 2-3.3-2]

Пропонований зміст

Натуральні багатоцифрові числа. Утворення багатоцифрових чисел (принципи порозрядності та позиційності).

Читання і запис багатоцифрових чисел у межах мільйона.

Позиційне значення цифр у запису багатоцифрового числа.

Запис багатоцифрових чисел у вигляді суми розрядних доданків.

Визначення загальної кількості одиниць, десятків, сотень, одиниць тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч у багатоцифровому числі.

Порівняння багатоцифрових чисел.

Числові послідовності.

Арифметичні дії додавання і віднімання багатоцифрових чисел.

Взаємозв’язок між арифметичними діями додавання і віднімання.

Залежність результатів арифметичних дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів.

Прийоми виконання арифметичних дій додавання і віднімання.

Закони додавання та властивості віднімання.

Множення і ділення багатоцифрового числа на одноцифрове, багатоцифрове числа. Взаємозв’язок між арифметичними діями множення і ділення.

Залежність результатів арифметичних дій множення і ділення від зміни одного з компонентів.

Прийоми виконання  арифметичних дій множення і ділення. Ділення з остачею. Властивість остачі.

Закони множення (переставний, сполучний, розподільний) та властивості ділення. Властивості множення і ділення на 1, 10, 100; множення на 0, нуля на число; ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.

Різницеве та кратне порівняння.

Числові та буквені вирази, рівності та нерівності.

Обчислення числових виразів, які містять кілька арифметичних дій різних ступенів без дужок і з дужками.

Обчислення виразів зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні.

Розв’язування рівнянь з однією змінною, у яких один компонент або права частина рівняння є числовим виразом.

Нерівності зі змінною.

Звичайні дроби. Утворення звичайного дробу. Читання і запис дробів. Чисельник і знаменник дробу.

Порівняння та впорядкування дробів з однаковими знаменниками.

Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу.

Життєві ситуації, які розв’язуються математичним шляхом, тексти математичного змісту, сюжетні задачі, їх розв’язання різними способами з опорою на прості математичні моделі. Перевірка правильності розв’язання проблемної ситуації різними способами.

Імовірний та фактичний результат обчислень. Помилки в обчисленнях. Способи усунення помилок.

3. Змістова лінія «Вимірювання величин»

1

2

Визначає спільну властивість об’єктів навколишнього світу та інтерпретує її як величину для вимірювання та порівняння

Учень / учениця:

- використовує різні мірки для вимірювання величин довжини, маси, температури, часу, місткості, вартості [4 МАО 3-4.7-1];

- записує результати вимірювання величин у міліметрах (мм), сантиметрах (см), дециметрах (дм), метрах ( м), кілометрах (км); грамах (г), кілограмах (кг), центнерах (ц), тоннах (т); градусах Цельсія (С^о),  секундах (с), хвилинах (хв), годинах (год), добах, тижнях, місяцях, роках, століттях, тисячоліттях, літрах (л), копійках (к.), гривнях (грн), використовуючи одиниці вимірювання та співвідношення між ними [4 МАО 3-4.7-2];

- перетворює одні одиниці величин в інші [4 МАО 3-4.7-3]

Аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою

Учень / учениця:

- користується годинником і календарем для відстеження та планування подій свого життя [4 МАО 3-1.2-1];

- оперує грошима в ситуації купівлі-продажу [4 МАО 3-1.2-2];

- знаходить швидкість, час, шлях, застосовуючи відповідні формули, під час розв’язуванні практично зорієнтованих задач [4 МАО 3-1.2-3];

- обчислює периметр многокутника та площу прямокутника відомими способами [4 МАО 3-1.2-4];

- знаходить довжину однієї сторони прямокутника: за відомими периметром та іншою стороною; за відомими площею та іншою стороною [4 МАО 3-1.2-5];

- порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об’єму), часу, температури, вартості [4 МАО 3-1.2-6];

- перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань [4 МАО 3-1.2-7];

- застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування практично зорієнтованих задач [4 МАО 3-1.2-8];

- виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення на одноцифрове число іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання довжини маси, вартості і часу [4 МАО 3-1.2-9]

Пропонований зміст

Вимірювання величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму), вартості, швидкості, площі) за допомогою підручних засобів та вимірювальних приладів. Одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними. Запис результатів вимірювання величин.

Довжина. Одиниці вимірювання довжини: мм, см, дм, м, км. Співвідношення між одиницями вимірювання довжини.

Місткість (об’єм). Одиниця вимірювання місткості (об’єму): л. Співвідношення між одиницями вимірювання місткості (об’єму).

Маса. Одиниці вимірювання маси: г, кг, ц, т. Співвідношення між одиницями вимірювання маси.

Площа. Одиниці вимірювання площі: мм², см², дм², м², а (сотка), га, км². Співвідношення між одиницями вимірювання площі.

Час. Основні одиниці вимірювання часу: с, хв, год, доба. Співвідношення між ними. Електронний та механічний годинники. Визначення часу за годинником за 12-годинною та 24-годинною системами. Визначення часу з точністю до хвилини. Використання годинника і календаря для відстежування та планування подій свого життя. Визначення тривалості події, початку та її закінчення.

Гроші. Операції з грошима. Одиниці вартості: копійка (к.), гривня (грн). Різниця між поняттями копійки та монети. Розрахунок вартості, поняття решти, скільки не вистачає, розмін грошей на дрібніші, обмін валюти тощо (фінансові задачі).

Швидкість тіла у прямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості ( та ін.). Залежність між швидкістю тіла, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення. Практично зорієнтовані задачі на зустрічний рух, рух у протилежних напрямках та рух в одному напрямку.

Іменовані числа. Перехід від одних одиниць вимірювання до інших. Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел. Множення і ділення іменованих чисел на одноцифрове число.

Розв’язання прямих та обернених задач різних типів, які виникають із повсякденних життєвих ситуацій, що містять групи пов’язаних між собою величин (на пропорційне відношення, пропорційне ділення; на знаходження невідомих за двома різницями, на спільну роботу та ін.).

Обчислення периметра многокутника та площі прямокутника різними (відомими) способами. Використання означень прямокутника, квадрата та властивості протилежних сторін прямокутника під час розв’язування прямих та обернених сюжетних задач практичного спрямування.

4. Змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»

1

2

Орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрути пересування

Учень / учениця:

- описує і складає маршрути для подорожей, використовуючи відповідну математичну лексику, знаки, які пов’язані з напрямом і поворотом [4 МАО 4-4.4-1];

- переміщується (реально і віртуально) визначеним маршрутом [4 МАО 4-4.4-2]

Розпізнає знайомі геометричні фігури у фігурах складної форми

Учень / учениця:

- розпізнає і класифікує за істотними ознаками геометричні фігури, прямі й непрямі кути [4 МАО 4-4.5-1];

- розпізнає геометричні фігури, визначає їх елементи [4 МАО 4-4.5-2];

- визначає знайомі геометричні фігури у фігурах складної конфігурації, на предметах навколишнього середовища, малюнках [4 МАО 4-4.5-3];

- класифікує та порівнює геометричні фігури (за формою, розміром, площею, периметром, іншими ознаками тощо) [4 МАО 4-4.5-4]

Створює з геометричних фігур різні конструкції; будує площинні фігури за заданими розмірами

Учень / учениця:

- моделює геометричні фігури із підручного матеріалу [4 МАО 4-4.6-1];

- будує площинні фігури (трикутник, прямокутник, коло) за заданими розмірами [4 МАО 4-4.6-2];

- створює різні конструкції, поєднуючи між собою площинні та об’ємні фігури [4 МАО 4-4.6-3]

Пропонований зміст

Опис та складання маршрутів для подорожей, які пов’язані з напрямом і поворотом.

Елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр. Властивості діаметра.

Кут. Види кутів: прямі, гострі, тупі.

Істотні ознаки геометричних фігур (трикутник, прямокутник, багатокутник, коло і круг; куб, піраміда, паралелепіпед, куля, конус, циліндр).

Класифікація та порівняння геометричних фігур (за формою, розміром, площею, периметром, іншими ознаками тощо).

Створення різних конструкцій із геометричних фігур.

Побудова площинних фігур заданих розмірів.

5. Змістова лінія «Робота з даними»

1

2

Аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою

Учень / учениця:

- читає, знаходить, аналізує, порівнює інформацію, подану в таблицях, графіках, на схемах, діаграмах [4 МАО 5-1.2-1];

- описує проблемні життєві ситуації, які ґрунтуються на конкретних даних, за допомогою групи величин, пов’язаних між собою [4 МАО 5-1.2-2]

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок

Учень / учениця:

- представляє дані за допомогою таблиць, схем,  стовпчикових та кругових діаграм [4 МАО 5-2.1-1];

- використовує на практичному рівні різні способи подання конкретних даних [4 МАО 5-2.1-2]

Обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами

Учень / учениця:

- добирає дані, необхідні й достатні для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 5-2.3-1];

- обґрунтовує вибір дій із даними для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 5-2.3-2];

- розв’язує різними способами проблемну ситуацію, використовуючи наявні дані [4 МАО 5-2.3-3]

Досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання

Учень / учениця:

- досліджує різні шляхи розв’язування проблемної ситуації, спираючись на наявні дані [4 МАО 5-3.2-1];

- обирає раціональний шлях розв’язання проблемної ситуації з огляду на наявні дані [4 МАО 5-3.2-2]

Пропонований зміст

Зчитування даних з таблиць, схем, діаграм.

Використання інформації, яка представлена у різних формах, для відповіді на запитання, які виходять за межі безпосереднього зчитування даних.

Представлення даних за допомогою таблиць, схем, стовпчикових та кругових діаграм.

Дослідження різних шляхів розв’язування проблемної ситуації та добір доцільного.

Обов’язковий результат навчання

Очікувані результати

1

2

1. Змістова лінія «Я пізнаю природу»

Обирає в навколишньому світі або із запропонованих запитань такі проблеми, що можна розв’язати дослідницьким способом

Учень / учениця:

- ставить запитання [4 ПРО 1-1.1-1];

- пояснює, чому обрав / -ла певну проблему природничого змісту як дослідницьку [4 ПРО 1-1.1-2];

- окреслює проблему, перш ніж її вирішувати [4 ПРО 1-1.1-3]

Визначає мету спостережень/ досліджень; прогнозує можливі результати спостережень/ досліджень

Учень / учениця:

- пояснює, навіщо він / вона виконує спостереження або дослід природничого змісту [4 ПРО 1-1.2-1];

- прогнозує результат спостереження / досліду [4 ПРО 1-1.2-2];

- порівнює здобутий результат із припущенням [4 ПРО 1-1.2-3];

- висуває власні гіпотези [4 ПРО 1-1.2-4]

Визначає послідовність кроків під час  спостереження/ експерименту; обирає необхідні умови дослідження

Учень / учениця:

- складає план дослідження [4 ПРО 1-1.3-1];

- планує самостійне спостереження/ експеримент [4 ПРО 1-1.3-2];

- пояснює, навіщо необхідно визначати послідовність кроків у дослідженні [4 ПРО 1-1.3-3];

- добирає відповідні матеріали, засоби, обладнання, прилади [4 ПРО 1-1.3-4]

Проводить спостереження за обраними або запропонованими природними явищами та об’єктами, проводить дослідження, створює навчальні моделі

Учень / учениця:

- проводить дослідження за природним об’єктом / явищем, описує його перебіг [4 ПРО 1-1.4-1];

- застосовує відповідні матеріали, засоби, обладнання, прилади [4 ПРО 1-1.4-2];

- виготовляє моделі для досліджень [4 ПРО 1-1.4-3];

- спостерігає за об’єктами досліджень [4 ПРО 1-1.4-4];

- спостерігає за погодою [4 ПРО 1-1.4-5];

- досліджує воду, її три стани, властивості: температуру плавлення льоду та кипіння води [4 ПРО 1-1.4-6];  

- досліджує воду як розчинник [4 ПРО 1-1.4-7];

- розрізняє розчинні й нерозчинні у воді речовини [4 ПРО 1-1.4-8];

- досліджує ґрунт своєї місцевості, його склад (воду, пісок, глину тощо) [4 ПРО 1-1.4-9];

- досліджує умови розвитку рослин [4 ПРО 1-1.4-10];  

- розмножує рослини насінням, живцями, бульбами, листками [4 ПРО 1-1.4-11];

- спостерігає за рослинами і тваринами [4 ПРО 1-1.4-12];

- спостерігає за зоряним небом [4 ПРО 1-1.4-13]

Встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи; робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно

Учень / учениця:

- описує властивості об’єктів дослідження [4 ПРО 1-1.5-1];

- встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи [4 ПРО 1-1.5-2];

- з’ясовує, за яких умов відбуваються зміни [4 ПРО 1-1.5-3];

- узагальнює результати досліджень [4 ПРО 1-1.5-4];

- робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно [4 ПРО 1-1.5-5];

- переконує у правильності здобутих результатів і зроблених висновків [4 ПРО 1-1.5-6]

Визначає фактори успіху, аналізує помилки, які виникають під час дослідження, змінює умови чи послідовність дій під час дослідження

Учень / учениця:

- аналізує умови та послідовність кроків, здійснюючи дослідження [4 ПРО 1-1.6-1];

- порівнює різні методи дослідження [4 ПРО 1-1.6-2];

- виявляє причини невдач і пропонує шляхи їх виправлення [4 ПРО 1-1.6-3];

- оцінює чинники, які привели до успіху [4 ПРО 1-1.6-4];

- дотримується правил безпеки під час проведення спостережень та дослідів [4 ПРО 1-1.6-5]

Знаходить, систематизує (згідно з планом) інформацію про навколишній світ; використовує технічні прилади і пристрої для пошуку інформації

Учень / учениця:

- правильно використовує пристрої для пошуку і здобуття інформації природознавчого змісту [4 ПРО 1-2.1-1];

- самостійно добирає та поширює необхідну інформацію природознавчого змісту [4 ПРО 1-2.1-2];

- порівнює інформацію природничого змісту з відомих їй /

йому та запропонованих джерел [4 ПРО 1-2.1-3];

- перевіряє достовірність інформації природничого змісту[4 ПРО 1-2.1-4]

Представляє інформацію у вигляді малюнка, схеми, графіка, тексту, презентації тощо

Учень / учениця:

- застосовує предметні моделі, малюнки, схеми, графіки, тексти для пояснення явищ і об’єктів природи [4 ПРО 1-2.2-1];

- готує повідомлення / презентації і представляє їх [4 ПРО 1-2.2-2]

Пояснює важливість того, що вивчає, для власного життя, розрізняє в ньому головне і другорядне

Учень/ учениця:

- орієнтується на місцевості за Сонцем, компасом, місцевими ознаками [4 ПРО 1-4.1-1];

- визначає сторони горизонту [4 ПРО 1-4.1-2];

- читає (тлумачить) план і карту [4 ПРО 1-4.1-3];

- пояснює користь рослин, тварин для власного життя [4 ПРО 1-4.1-4];

- пояснює можливі загрози з боку тварин (небезпечні і хворі тварини), рослин (отруйні рослини) та грибів (отруйні гриби) [4 ПРО 1-4.1-5];

- визначає загрози таких природних явищ, як гроза, ураган, паводок, пожежа [4 ПРО 1-4.1-6];

- пояснює, як діяти в разі загрози урагану, паводку, пожежі тощо [4 ПРО 1-4.1-7];

- аналізує запропонований раціон харчування (або складає власний раціон здорового харчування) [4 ПРО 1-4.1-8];

- визначає склад продуктів за написами на упаковках [4 ПРО 1-4.1-9];

- висловлює судження про корисність / шкідливість продуктів залежно від їхнього складу [4 ПРО 1-4.1-10]

Визначає відоме і невідоме у проблемі, висловлює докази правильності суджень

Учень / учениця:

- формулює проблему, визначає відоме і невідоме в ній [1 ПРО 1-4.2-1];

- знаходить шляхи вирішення проблеми й вирішує її [4 ПРО 1-4.2-2];

- добирає докази правильності суджень [4 ПРО 1-4.2-3]

Класифікує об’єкти навколишнього світу за кількома ознаками та властивостями

Учень / учениця:

- порівнює природні об’єкти за розміром, масою, кількістю тощо [4 ПРО 1-4.3-1];

- визначає ознаки живого у рослин, тварин і грибів [4 ПРО 1-4.3-2];

- розрізняє трав’янисті рослини, кущі, дерева; культурні та дикорослі рослини [4 ПРО 1-4.3-3];

- розпізнає червів, комах, павуків, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів (ссавців) [4 ПРО 1-4.3-4];

- розрізняє рослиноїдних, м’ясоїдних, всеїдних тварин; свійських і диких тварин [4 ПРО 1-4.3-5];

- розпізнає отруйні та їстівні гриби своєї місцевості [4 ПРО 1-4.3-6];

- розрізняє основні системи органів людини: опорно-рухову, травну, дихальну, серцево-судинну, органи чуття, кров, шкіру [4 ПРО 1-4.1-7];

- пояснює значення загартування [4 ПРО 1-4.3-8];

- розрізняє окремі органи людини та пояснює їх значення [4 ПРО 1-4.3-9]

Пропонований зміст

Явища природи. Причиново-наслідкові зв’язки у природі.

Прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл, маси, часу, температури. Одиниці довжини, площі, об’єму, маси, часу, температури.

Спостереження і досліди – методи дослідження природи.

Повітря, його властивості. Рух повітря.

Окремі рослини і тварини. Вплив довкілля на організм рослин і тварин.

Масштаб. Орієнтування на місцевості. Компас.

Сузір’я. Місяць – супутник Землі. Планети Сонячної системи. Галактика. Чумацький шлях.

Зміна дня і ночі. Причини зміни пір року. Форма і розміри Землі. Горизонт.

Організм людини. Здоровий спосіб життя. Охорона здоров’я.

Складники здорового харчування: продукти тваринного і рослинного походження, сіль, цукор.

2. Змістова лінія «Я у природі»

1

2

Діє в навколишньому світі з урахуванням взаємозв’язків між об’єктами живої і неживої природи

Учень / учениця:

- відповідально діє в природі [4 ПРО 2-3.1-1];

- визначає важливість того, що вивчає про довкілля [4 ПРО 2-3.1-2];

- висловлює свою думку стосовно того, що вивчає про довкілля, обґрунтовує її [4 ПРО 2-3.1-3];

- пояснює взаємозв’язки між об’єктами живої і неживої природи [4 ПРО 2-3.1-4]

Встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі і дотримується їх

Учень / учениця:

- розрізняє джерела енергії (відновлювані й невідновлювані) [4 ПРО 2-3.2-1];

- пояснює корисність застосування відновлюваних джерел енергії [4 ПРО 2-3.2-2];

- складає правила поведінки в природі [4 ПРО 2-3.2-3];

- дотримується правил поведінки в природі [4 ПРО 2-3.2-4]

Визначає приблизні витрати природних ресурсів, що використовуються в родині, шляхи їх зменшення

Учень / учениця:

- встановлює за показаннями лічильників витрати води, газу, електроенергії родиною за місяць [4 ПРО 2-3.4-1];

- пропонує власні шляхи зменшення витрат природних ресурсів [4 ПРО 2-3.4-2];

- сортує сміття на паперове, пластикове тощо і пояснює, навіщо це робить [4 ПРО 2-3.4-3]

Пропонований зміст

Тіла і речовини. Різноманіття речовин у довкіллі.

Поширення води у природі, значення її для живих організмів. Колообіг води у природі.

Значення повітря для рослин, тварин і людини. Джерела забруднення повітря. Способи охорони чистоти повітря.

Корисні копалини (вугілля, нафта, газ, торф) та їхнє використання.

Відновлювані джерела енергії (Сонце, вітер і вода) та їхнє використання.

Організми ґрунтів. Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення ґрунту для рослин і тварин.

Єдність світу живої і неживої природи, людина – частина природи.

Людина в природі. Значення природи в житті людини.

Охорона рослинного і тваринного світу. Природоохоронні території рідного краю.

Економне використання води, електрики, газу в побуті.

3. Змістова лінія «Я у рукотворному світі»

1

2

Встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі і дотримується їх

Учень / учениця:

- пояснює, що не всі матеріали, створені людиною, корисні для довкілля [4 ПРО 3-3.2-1]

- використовує матеріали (пластмасу, гуму, скло, метал, папір) відповідно до їхніх властивостей [4 ПРО 3-3.2-2]

Пояснює значущість винаходів у повсякденному житті, збереженні навколишнього світу

Учень / учениця:

- розповідає про винаходи та винахідників, пояснює вплив їхніх ідей на повсякденне життя та збереження довкілля [4 ПРО 3-3.3-1]

Пропонує власний спосіб розв’язання обраної або запропонованої проблеми

Учень / учениця:

- пропонує та обґрунтовує власну ідею розв’язання проблеми [4 ПРО 3-4.4-1];

- перевіряє свою ідею різними способами [4 ПРО 3-4.4-2];

- використовує матеріали повторно (пластмасу, гуму, скло, метал, папір), пропонуючи власний спосіб розв’язання проблеми [4 ПРО 3-4.4-3];

- аргументує доцільність повторного використання матеріалів [4 ПРО 3-4.4-4]

Пропонований зміст

Людина і природа. Значення природи в житті людини.

Охорона довкілля від забруднення. Охорона земних надр.

Використання винаходів і відкриттів.

Доцільність повторного використання матеріалів.

Механізми та інструменти.

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Технічна творчість та техніка»

Самостійно добирає матеріали та технології для виготовлення виробу

Учень / учениця:

- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик [4 ТЕО 1-1.3-1];

- самостійно добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу з готових елементів (використання металевих, дерев’яних чи пластмасових конструкторів; готових елементів з паперу, пластику, деревини, пінопласту та інших для макетування) [4 ТЕО 1-1.3-2];

- самостійно добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу (за зразком та за власним задумом), зіставляючи їх властивості: папір, пластилін, полімерна глина чи солене тісто, тканина, нитки; неткані, природні  та інші матеріали [4 ТЕО 1-1.3-3]

Обирає об’єкт праці та прогнозує кінцевий результат власної діяльності; самостійно планує послідовність технологічних операцій під час виготовлення виробу

Учень / учениця:

- задумує об’єкт праці для виготовлення [4 ТЕО 1-1.1-1];

- прогнозує результат власної діяльності [4 ТЕО 1-1.1-2];

- планує послідовність технологічних операцій із використанням технологічних карт [4 ТЕО 1-1.1-3];

- самостійно виконує знайомі технологічні операції з конструкційними матеріалами (використання паперу, ниток, тканини, природного матеріалу, пластиліну, пласких матеріалів; склеювання, складання, зв’язування тощо) [4 ТЕО 1-1.1-4];

- аргументує вибір моделі, яку він/вона сконструював/ла, спираючись на запитання дорослих [4 ТЕО 1-1.1-5]

Моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів; виготовляє та оздоблює виріб відомими технологіями

Учень / учениця:

- конструює виріб із рухомими частинами, використовуючи готові до складання елементи та деталі [4 ТЕО 1-1.4-1];

- порівнює старі та сучасні моделі різних технічних пристроїв і конструює моделі майбутнього [4 ТЕО 1-1.4-2];

- створює задані форми з використанням всіх семи танів Танграму [4 ТЕО 1-1.4-3];

- самостійно виготовляє та оздоблює виріб знайомими технологіями [4 ТЕО 1-1.4-4];

- створює та оздоблює виріб, дотримуючись логічної послідовності, за зразком чи власним задумом із різних конструкційних матеріалів та повторно використовуючи матеріали [4 ТЕО1-1.4-5];

- самостійно створює виріб за зразком (шаблоном) та власним задумом із використанням паперу, картону, ниток, природних матеріалів (предметні та сюжетні аплікації з природного матеріалу, нескладні сюжетні композиції, вироби в техніці орігамі, макети виробів із штучних матеріалів та картону, вироби об’ємної форми з паперу) [4 ТЕО 1-1.4-6];

- ріже ножицями по прямій, кривій та ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном) нитки, папір, картон [4 ТЕО 1-1.4-7];

- розміщує елементи виробу на площині [4 ТЕО 1-1.4-8];

- пояснює послідовність дій та дотримується її під час виготовлення виробів із природних матеріалів, під час виготовлення та оздоблення об’ємних виробів [4 ТЕО 1-1.4-9];

- аргументує послідовність та доцільність  виготовленого виробу [4 ТЕО 1-1.4-10];

- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами [4.ТЕО 1-1.4-11]

Пропонований зміст

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для роботи.

Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу. Планування виготовлення виробу.

Дотримання графічних зображень, схем під час моделювання, конструювання та виготовлення об’ємних виробів із готових елементів (коробки, упаковки, самостійно створені об’ємні деталі).

Оздоблення виготовлених виробів відомими техніками та матеріалами бісером, лелітками, тасьмою, стрічками тощо за власним задумом.

Макетування виробів з деталей конструктора.

Загальні відомості про способи виготовлення рухомих моделей з паперу і картону.

Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення рухомих моделей.

Послідовність виготовлення виробів об’ємної форми. Способи кріплення елементів.

Пластичні матеріали для виготовлення виробів (пластилін, глина, полімерна глина, солоне тісто).

Вироби об’ємної форми. Послідовність виготовлення виробів об’ємної форми (рельєф, барельєф) із пластичних матеріалів за власним задумом; об’ємної аплікації на тканині з використанням ґудзиків, леліток та бісеру. Макетування.

Види та властивості тканин. Використання тканин. Прийоми різання тканини та особливості її з’єднання з папером.

Використання у роботі тканини, ниток, нетканих матеріалів (пласка та об’ємна аплікація на основі простих симетричних та асиметричних форм), природних матеріалів та інших матеріалів (пласкі та об’ємні вироби).

Розміщення елементів виробу на площині, з’єднання елементів у виріб. 

Технологічна послідовність у виготовленні виробів за зразком та власним задумом.

Послідовність дій під час виготовлення виробів технікою «Орігамі».

Картон та пінопласт як штучний матеріал для макетування.

Пропоновані об’єкти праці: виготовлення та оздоблення виробів об’ємної форми (транспортний засіб, будинки, вежі, роботи тощо); макетування виробів з деталей конструктора; виготовлення виробів з природних та пластичних матеріалів; виготовлення паперових моделей з рухомими деталями; виготовлення з пластичних матеріалів об’ємних фігур тварин, героїв мультфільмів, казок, тощо; створення колективних композицій з виготовлених виробів; виготовлення м’якої іграшки; вироби, виготовлені технікою «Орігамі»; сюжетні та предметні аплікації з паперу, пластиліну, природних матеріалів; аплікація з паперу, тканини, ниток, нетканих матеріалів, природних матеріалів; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; вироби об’ємної форми з паперу, тканини, ниток, нетканих та інших матеріалів.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень, схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу.

2. Змістова лінія «Світ технологій»

1

2

Читає та аналізує графічні зображення; виконує прості геометричні зображення та керується ними у процесі роботи

Учень / учениця:

- читає, розуміє та аналізує графічні зображення схем, дотримується їх у процесі роботи (використання технологічних карт, графічних зображень, малюнків) [4.ТЕО 2-1.2-1];

-  розмічає прямі лінії на папері і картоні [4 ТЕО 2-1.2-2];

- виконує прості геометричні побудови за зразком чи творчим задумом [4 ТЕО 2-1.2-3]

Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань