Типова освітня програма ( І цикл)

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ[1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Сприймає усну інформацію, перепитує, виявляючи увагу, доречно реагує

Учень / учениця:

- з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1];

- перепитує співрозмовника для уточнення почутої інформації [2 МОВ 1-1.1-2];

- сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3]

Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно

Учень / учениця:

- використовує фактичний зміст (хто?, що?, де?, коли?) для перетворення усної інформації [2 МОВ 1-1.2-1];

- малює або добирає ілюстрації, створює мапу думок до почутого [2 МОВ 1-1.2-2];

- передає інформацію в таблицях, схемах із допомогою вчителя / вчительки [2 МОВ 1-1.2-3]

Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим особам

Учень / учениця:

- розповідає про те, що зацікавило в усному повідомленні [2 МОВ 1-1.3-1];

- ставить запитання до усного повідомлення для отримання додаткової інформації [2 МОВ 1-1.3-2];

- обговорює з іншими інформацію, яка зацікавила [2 МОВ 1-1.3-3]

Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація

Учень / учениця:

- розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1];

- виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2];

- пояснює на основі власного досвіду, чому якась інформація зацікавила [2 МОВ 1-1.4-3]

Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації

Учень / учениця:

- висловлює думку, що подобається в почутому, а що – ні [2 МОВ 1-1.5-1];

- обґрунтовує свої вподобання [2 МОВ 1-1.5-2];

- обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості почутої інформації

[2 МОВ 1-1.5-3];

- пояснює, як сприйняття тексту залежить від способу його презентації (логічний наголос, темп, міміка, жест) і враховує це у своєму мовленні [2 МОВ 1-1.5-4]

Висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова

Учень / учениця:

- підтримує й ініціює діалог на теми, які викликають зацікавлення [2 МОВ 1-1.6-1];

- спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2];

- пояснює значущість уважного ставлення до інших та потребу подивитися на річ по-різному [2 МОВ 1-1.6-3];

- розповідає про те, що його / її вразило, схвилювало; переповідає події із власного життя, правильно вимовляючи й наголошуючи загальновживані слова

[2 МОВ 1-1.6-4];

- підтримує аргументами власні думки або спростовує їх [2 МОВ 1-1.6-5]

Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіатексти

Учень / учениця:

- розпізнає емоції співрозмовника і пояснює власну реакцію на них [2 МОВ 1-1.7-1];

- уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2];

- поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3];

- вирізняє в художніх текстах (казках, оповіданнях, віршах) образні вислови й пояснює, які саме образи вони допомагають уявити [2 МОВ 1-1.7-4]

Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується

Учень / учениця:

- розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого та побаченого [2 МОВ 1-1.8-1];

- звертається, вітається, прощається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова [2 МОВ 1-1.8-2]

Пропонований зміст

Діалогічне та монологічне мовлення.

Умови безпосереднього спілкування: можливість бачити й чути один одного.

Розуміння значення слова як умова успішного спілкування.

Уявлення про діалог як ланцюжок висловлювань. Репліка в діалозі: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, питання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, згода, відмова тощо.

Розповідь та опис як види монологічного мовлення.

Есе (без уведення терміну на прикладі “крісло автора”).

Спілкування та людські емоції (радість, сум, страх, злість).

Несловесні засоби спілкування (міміка, жести, рухи тощо).

Робота з інформацією.

Ключові слова у висловленні.

Логічний наголос як засіб виділення ключових слів.

Перепитування як уточнення інформації.

Види інформації: текстова, графічна, звукова (без уведення термінів).

Перетворення інформації.

Комікс, ілюстрації, схема, таблиця, мапа думок тощо як перетворена почута інформація.

Мовленнєвий етикет.

Норми спілкування з людьми різного віку (однокласники, вчителі).

Роль ввічливих слів у спілкуванні

2. Змістова лінія «Читаємо»

1

2

Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

Учень / учениця:

- обирає тексти (книжки) для читання, може пояснити власний вибір [2 МОВ 2-2.5-1];

- пояснює, з яких елементів складається книжка і яку інформацію вони передають [2 МОВ 2-2.5-2];

- описує обкладинки книжок, які подобаються [2 МОВ 2-2.5-3];

- добирає тексти на запропоновану тему [2 МОВ 2-2.5-4]

Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного

Учень / учениця:

- прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1];

- читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2-2.1-2];

- ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3];

- розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4];

- знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2-2.1-5];

- добирає потрібну інформацію із графічного тексту (таблиці, графіки, схеми) [2 МОВ 2-2.1-6]

Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту

Учень / учениця:

- визначає послідовність подій у художньому тексті [2 МОВ 2-2.2-1];

- розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2-2.3-2];

- словесно моделює власну поведінку на прикладі вчинків персонажів [2 МОВ 2-2.2-3];

- пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту та власного досвіду [2 МОВ 2-2.2-4];

- розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.2-5];

- пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2.2-6];

- визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.2-7];

- визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8];

- досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавлянки тощо [2 МОВ 2-2.2-9]

Розповідає про свої власні почуття та емоції від прочитаного тексту

Учень / учениця:

- розповідає про свої враження (почуття та емоції) від змісту прочитаного художнього тексту [2 МОВ 2-2.3-1];

- зіставляє пережиті під час читання почуття та емоції із власним емоційно-чуттєвим досвідом [2 МОВ 2-2.3-2]

Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні

Учень / учениця:

- пояснює, що в творі подобається, а що ні (вчинки, мовлення персонажа, описи тощо) [2 МОВ 2-2.4-1];

- пояснює зв’язок тексту із власним досвідом, навколишнім світом та раніше прочитаними текстами [2 МОВ 2-2.4-2];

- пояснює роль ілюстрацій, таблиць, графіків, схем для глибшого розуміння змісту тексту [2 МОВ 2-2.4-3];

- висловлює думку про те , як факти, ідеї прочитаного можуть допомогти в конкретних життєвих ситуаціях [2 МОВ 2-2.4-4];

- обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості прочитаної  інформації

[2 МОВ 2-2.4-5]

На основі тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно

Учень / учениця:

- малює або добирає ілюстрації до художнього тексту, створює аплікації, ліпить (напр., персонажів казок тощо) [2 МОВ 2-2.6-1];

- представляє інформацію графічно (схеми, таблиці, діаграми) [2 МОВ 2-2.6-2];

- добирає відповідні твори мистецтва, співзвучні з текстом [2 МОВ 2-2.6-3]

Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій)

Учень / учениця:

- фантазує на основі прочитаного: придумує іншу кінцівку літературного твору, змінює місце подій, додає нових персонажів [2 МОВ 2-2.7-1];

- читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2-2.7-2]

Пропонований зміст

Книжка як джерело задоволення і знань.

Назва книжки.

Елементи книжки: обкладинка, титульна сторінка, ілюстрації.

Мета читання (розважитися, отримати інформацію).

Пошук у тексті необхідної інформації.

Вибіркове читання.

Художня і науково-популярна література, тексти із щоденного життя.

Структура тексту-розповіді: початок дії, розвиток дії, кінець дії.

Бібліотека як освітньо-культурний центр.

Науково-популярні тексти.

Мета, тема, головна думка.

Ключові  слова.

Головна і другорядна інформація в тексті.

Довідкова література: словники, довідники, дитячі енциклопедії.

Тематика науково-популярних текстів: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» тощо.

Художні тексти.

Малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, пісні, легенди, міфи.

Літературні казки й оповідання українських та іноземних авторів.

Теми дитячого читання: пригоди, фантастика, сім’я, дружба, етичні проблеми, патріотизм, відданість, любов до рідного краю, Україна тощо.

Тексти зі щоденного життя.

Анкети, електронна пошта, інструкції, запрошення, етикетки, листи приватні й офіційні, карти, кулінарні рецепти, оголошення тощо.

Аналіз художнього тексту.

Місце і час подій, персонажі (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції), конфлікт або проблема, розвиток подій, розв’язка конфлікту.

Тема, ідея художнього тексту.

Роль заголовка. Зв’язок між заголовком і змістом тексту.

Автор і оповідач. Аналіз вчинків персонажів (причини і наслідки).

Виявлення власного ставлення до вчинків.

Стратегії вдумливого читання.

Перед читанням (визначення мети читання, прогнозування змісту); під час читання (розуміння лексики, створення в уяві картин, які відповідають змісту, прогнозування розвитку подій, відповідь на запитання, поставлені перед читанням); після читання (зв’язок книжкових подій з подіями із власного життя, формування власного погляду на книжку).

Мова художнього твору.

Діалоги, монологи, оповідач, засоби художньої виразності у тексті (порівняння, метафори тощо, без уведення термінів), пряме й переносне значення слів у художньому тексті.

Слова і вирази, які характеризують персонажа, події.

Вірш.

Рима, ритм, настрій у вірші.

Сила і тон голосу, темпоритм при читанні вірша. Емоційний вплив.

Інтерпретація художнього тексту.

Виразне читання, драматизація, читання в ролях, творчий переказ, створення власного тексту за аналогією, його «модернізація», продовження тексту.

Запитання до окремих абзаців і до тексту.

Емоційний вплив творів на читача.

Опис настрою, почуттів, викликаних твором, порівняння їх із почуттями, викликаними подіями власного життя.

Улюблений персонаж, улюблена частина твору

3. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

1

2

Пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються

Учень / учениця:

- обмінюється елементарними письмовими повідомлення (записка, лист, вітальна листівка) [2 МОВ 3-3.1-1];

- обирає для написання висловлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо) [2 МОВ 3-3.1-2];

- створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3];

- записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]

Обмінюється короткими письмовими повідомленнями

Учень / учениця:

- створює прості тексти за допомогою цифрових пристроїв (питання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо) [2 МОВ 3-3.2-1];

- використовує доречно поширені графічні зображення смайлів [2 МОВ 3-3.2-2]

Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- відновлює деформований текст [2 МОВ 3-3.3-1];

- перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2];

- удосконалює з допомогою вчителя / вчительки власний текст (лексика, будова речення, форми слова) [2 МОВ 3-3.3-3]

Пропонований зміст

Комунікативна спрямованість процесу письма.

Відомості про письмо як засіб спілкування на відстані та в часі.

Загальне ознайомлення з історією письма.

Малюнкове письмо стародавніх народів(на рівні оповідань).

Графіка, орфографія та пунктуація.

Буква як знак звука. Алфавіт.

Велика буква в іменах людей, кличках тварин і деяких географічних назвах (назви міст, річок).

Правила оформлення висловлювання на письмі (велика буква на початку речення, крапка, знак оклику, знак запитання в кінці речення, правила переносу слів, окреме написання слів-помічників і слів-назв).

Правила оформлення діалогу на письмі.

Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм.

Будова словника та прийоми роботи з ним.

Друкований текст – зразок орфографічних написань.

Редагування як спосіб удосконалення тексту.

Жанри писемного мовлення.

Лист, оголошення, подяка тощо як писемні висловлення.

Учасники безпосереднього спілкування та оповідач.

Текст-розповідь.

Частини тексту: зачин, головна частина, кінцівка.

Текст-опис.

Тема тексту та його головна думка.

Назва тексту. Назва тексту як відображення теми. Назва тексту як відображення головної думки.

Спілкування за допомогою цифрових пристроїв.

Короткі письмові висловлення для спілкування за допомогою цифрових пристроїв (запитання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо).

Піктограми для зображення емоцій (емотикони, зокрема графічні зображення смайлів). Правила поведінки і безпека в інтернет-просторі.

4. Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

1

2

За допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах

Учень / учениця:

- обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4];

- спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті [2 МОВ 4-1.4-5];

- визначає, кому і для чого призначений медіатекст [2 МОВ 4-1.4-6];

- визначає тему і головну думку простих візуальних медіатекстів [2 МОВ 4-1.4-7]

Висловлює думки щодо простого медіатексту

Учень / учениця:

- висловлює власні думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні ігри, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-5];

- висловлює власні думки і почуття з приводу прочитаних простих медіатекстів (комікси, дитячі журнали, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-6]

Створює прості медіатексти

Учень / учениця:

- створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-5];

- створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-6]

Пропонований зміст

Уявлення про медіа, медіаграмотність.

Призначення (мета) і цільова аудиторія (Хто буде це дивитися / слухати? Чому?).

Правдива і неправдива інформація.

Візуальні медіа.

Книжка як джерело інформації.

Періодичні друковані видання (журнал, газета).

Фотографія як джерело інформації (наприклад: пейзаж, портрет, сюжетна світлина). Малюнок як джерело інформації. Комікси.

Аудіовізуальні медіа.

Мультфільми.

Улюблений герой.

Кіноафіша (інформаційне призначення).

Колір, звук, музика в мультфільмах.

Критерії добору мультфільмів для перегляду.

Інтернет.

Загальне уявлення про віртуальне спілкування, етику віртуального спілкування, безпеку в Інтернеті.

Комп’ютерні ігри як джерело навчання, розвитку і відпочинку. Вплив на здоров’я.

Реклама.

Вплив реклами на поведінку людини.

Реклама в медіа.

Як захиститися від небажаного впливу реклами.

Зміст і форма медіатекстів.

Теми, емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів.

Елементи форми і їх значення для сприйняття основних ідей (колір, музика, анімація у мультфільмах), музика в рекламі

5. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення»

1

2

Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1];

- порівнює власне мовлення з мовленням інших (швидкість, вимова звуків і наголошування слів) [2 МОВ 5-4.1-2];

- обирає букви на позначення звуків на письмі, враховуючи правила позначення твердості – м’якості приголосних звуків, звука [й] в різних позиціях слова, подовжених приголосних звуків [2 МОВ 5-4.1-3];

- знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5-4.1-4];

- знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови і пояснює їхню роль [2 МОВ 5-4.1-5];

- знаходить у тексті речення різних видів (питальні, розповідні, спонукальні; окличні й неокличні) і доводить доцільність їх використання для досягнення мети спілкування) [2 МОВ 5-4.1-6];

- утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7];

- знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8];

- розрізняє різні види текстів (розповідь, опис) і пояснює їх призначення [2 МОВ 5-4.1-9]

Експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів

Учень / учениця:

- творить нові слова на основі запропонованих (замінює звуки, міняє послідовність складів, замінює або об’єднує частини слова) [2 МОВ 5-4.2-1];

- творить власні художні тексти малих жанрів (загадки, лічилки, мирилки тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.2-2];

- знаходить у мовленні персонажа слова, які його вирізняють з-посеред інших персонажів; пояснює, як використання деяких слів характеризує персонажа [2 МОВ 5-4.2-3]

Пропонований зміст

Слово та речення.

Називна функція слова.

Слова-назви предметів, дій, ознак.

Група слів і речення. Зв’язок слів у реченні.

Форма слова. Слова-помічники та їх роль у реченні.

Питальні, розповідні, спонукальні речення; окличні й неокличні речення.

Звуки мовлення.

Звуки природи, навколишнього світу та звуки мовлення як “будівельний матеріал” для слова.

Змісторозрізнювальна роль звуків.

Склад як найменша вимовна одиниця.

Наголос. Змісторозрізнювальна роль наголосу.

Голосні та приголосні звуки. Звуки тверді та м’які. Пом’якшені звуки. Звуки дзвінкі та глухі. Подовжені звуки.

Закономірності позначення звуків буквами.

Позначення твердості та м’якості приголосних звуків на письмі.

Позначення звука [й] у різних позиціях.

Позначення звуків на письмі на слух, за орфографічним словником, за правилом.

Будова слова.

Основа та закінчення.

Корінь слова.

Форми слова та споріднені слова.

Лексичне значення слова.

Слова однозначні й багатозначні.

Пряме та переносне значення слова.

Багатозначні слова і омоніми.

Синоніми. Власний словниковий запас

6. Змістова лінія «Театралізуємо»

1

2

Відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації

Учень / учениця:

- використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок тощо [2 МОВ 6-2.3-3]

Імпровізує з репліками під час інсценізації

Учень / учениця:

- імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3]

Створює прості медіапродукти з допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- передає своє враження від побаченого в малюнках, у листах подяки [2 МОВ 6-3.1-5];

- створює в групі афішу, реквізит, костюми, маски, декорації [2 МОВ 6-3.1-6]

Висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова

Учень / учениця:

- обговорює враження від драматизації з позиції глядача, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації відповідають ролі [2 МОВ 6-1.6-6];

- ділиться театральним досвідом та описує власні почуття, використовуючи доречно тематичну групу слів «театр» [2 МОВ 6-1.6-7]

Аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів

Учень / учениця:

- описує власні почуття від виконання ролі з позиції учасника драматизації, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації допомагали створити образ [2 МОВ 6-4.2-4]

Пропонований зміст

Театр і гра.

Інсценізація улюблених казок і віршів.

Вистава.

Діалог між акторами – обмін висловлюваннями.

Важливість імпровізації у грі.

Простір для гри акторів у спілкування.

Актори як учасники гри у спілкування.

Роль глядачів у виставі.

Репліка як словесний складник висловлювання.

Жести, міміка, інтонації, пози, дії – несловесний складник висловлювання.

Декорації та театральний реквізит. Театральний костюм як складник ролі. Театральна афіша.

Різновиди традиційного і нетрадиційного театру.

Драматичний театр.

Пантоміма.

Ляльковий театр (театр картинок, пальчиковий театр, театр рукавичок, «шкарпетковий» театр тощо).

Театр тіней.

Тематична група слів «театр»: актор, афіша, глядач, гра, декорації, жест, міміка, пантоміма, п’єса, режисер, реквізит, ремарка, репетиція, роль, сцена

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

(рівень Pre-A1)

1

2

1.  Змістова лінія «Сприймання на слух»

Розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально

Учень / учениця:

- реагує на короткі, прості запитання, твердження, вказівки та інструкції, якщо вони вимовляються повільно й чітко, супроводжуються відеорядом (наочністю) чи жестами для полегшення сприймання та повторюються за необхідності [2 ІНО 1-1.1-1];

- розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.1-2]

Розпізнає знайомі слова і фрази під час сприймання усної інформації

Учень / учениця:

- розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.2-1]

2.  Змістова лінія «Зорове сприймання»

Розпізнає знайомі слова з опорою на наочність

Учень / учениця:

- розпізнає знайомі слова, що супроводжуються малюнками [2 ІНО 2-2.1-1];

- сприймає короткі, прості інструкції у знайомому контексті [2 ІНО 2-2.1-2];

- здогадується про значення слів, якщо вони супроводжуються малюнком або символом [2 ІНО 2-2.1-3]

3.  Змістова лінія «Усна взаємодія»

Запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи за потребою жести

Учень / учениця:

- запитує інших та відповідає на запитання про себе та повсякденну діяльність [2 ІНО 3-3.1-1];

- вітається та прощається [2 ІНО 3-3.1-2];

- уточнює інформацію [2 ІНО 3-3.1-3]

4.  Змістова лінія «Усне висловлювання»

Описує себе та свій стан короткими фразами

Учень / учениця:

- описує себе та власний досвід, уживаючи прості слова та формульні вирази [2 ІНО 4-3.2-1];

- виражає свої почуття та думки, вживаючи прості слова та супроводжуючи їх невербально [2 ІНО 4-3.2-2]

5. Змістова лінія «Писемна взаємодія»

Надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета)

Учень / учениця:

- надає елементарну інформацію в анкеті, використовуючи прості фрази, з опорою на наочність, модель [2 ІНО 5-3.3-1];

- використовує найпростіші формули ввічливості (вітання, подяка, прощання) у записці [2 ІНО 5-3.3-2]

6.  Змістова лінія «Писемне висловлювання»

Пише короткими фразами про себе

Учень / учениця:

- пише про себе простими фразами з опорою на наочність, модель [2 ІНО 6-3.4-1];

- записує прості слова, які відображають його / її емоційний стан (сум, радість) та вподобання [2 ІНО 6-3.4-2]

7.  Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника

Учень / учениця:

- встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання [2 ІНО 7-3.5-1];

- розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні сталі вирази [2 ІНО 7-3.5-2];

- розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна обрати з меню та / або скористатись онлайн перекладачем [2 ІНО 7-3.5-3]

Пропонований зміст

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи).

Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення).

Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини).

Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню).

Людина (частини тіла, предмети одягу).

Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна).

Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната).

Мовленнєві функції:

привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій.

Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв’язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Лічба»

лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

Учень / учениця:

• лічить за правилами лічби об’єкти навколишнього світу (розташовані послідовно, по колу, хаотично; двійками, п’ятірками, десятками) [2 МАО 1-4.2-1];
•  лічить до 100 в прямому і зворотному порядку [2 МАО 1-4.2-2]

Розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення

Учень / учениця:

• уживає в мовленні порядкові числівники при встановленні порядкового номера об’єкта відносно іншого [2 МАО 1-1.1-1];
• відтворює в різних видах діяльності ймовірні та фактичні результати лічби об’єктів, що їх оточують (малює, викладає мозаїку, створює аплікацію, співає, складає власні лічилки тощо) [2 МАО 1-1.1-2]

Визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою

Учень / учениця:

• визначає  істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1-4.1-1];
• порівнює і впорядковує об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [2 МАО 1-4.1-2];
• об’єднує об’єкти у групу за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-3];
• розбиває об’єкти на групи за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-4]

Зіставляє одержаний результат з прогнозованим

Учень / учениця:

• • прогнозує  результат лічби об’єктів навколишнього світу, доступних для спостереження [2 МАО 1-3.3-1];
• припускає, як і на скільки рівних частин треба поділити об’єкти / групи об’єктів [2 МАО 1-3.3-2];
  •  зіставляє одержаний результат лічби об’єктів з прогнозованим [2 МАО 1-3.3-3];
  • виконує перевірку правильності лічби довільним способом [2 МАО 1-3.3-4];
  • робить висновок про достовірність передбаченого результату [2МАО 1-3.3-5]

Пропонований зміст

Ознаки об’єктів навколишнього світу: колір, розмір, форма тощо. Спільні та відмінні ознаки. Порівняння і впорядкування об’єктів навколишнього світу за однією або декількома ознаками.

Лічба  за правилами об’єктів навколишнього світу в межах 100. Порядкова лічба.

Лічба в прямому і зворотному порядку. Лічба двійками, п’ятірками, десятками.

Співставлення ймовірного та фактичного результатів лічби. Перевірка правильності лічби зручним для себе способом.

2. Змістова лінія «Числа. Дії з числами»

1

2

Лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

Учень / учениця:

• читає і записує натуральні числа (мінімум до 100) та нуль – словами і цифрами[2 МАО 2-4.2-3];
• утворює натуральні числа прилічуванням і відлічуванням одиниці [2 МАО 2-4.2-4];
• досліджує, що одна і та ж цифра в записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції [2 МАО 2-4.2-5];
•  порівнює натуральні числа в межах 100, позначає результат порівнювання за допомогою знаків  >, <, = [2 МАО 2-4.2-6];
•  співвідносить кількість об’єктів навколишнього середовища з відповідним натуральним числом і навпаки [2 МАО 2-4.2-7];
• ділить конкретні об’єкти / групи об’єктів навпіл, на три, чотири рівні частини (яблуко, торт, піца, квадрат, цукерки, зошити, книжки та ін.) у процесі  гри або імітуючи життєві ситуації, описує за допомогою відповідних моделей [2 МАО 2-4.2-8];
• демонструє, що таке цілий предмет і його частини – половина, третина, чверть [2 МАО 2-4.2-9]

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок

Учень / учениця:

• знаходить потрібну інформацію, використовуючи зокрема й засоби ІКТ [2 МАО 2-2.1-1];
• перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схематичний рисунок, схему, таблицю, числовий вираз [2 МАО 2-2.1-2]

Обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

• з’ясовує, яка інформація потрібна для розв’язування проблемного завдання, в тому числі й сюжетних задач (яка інформація наявна, якої інформації немає і яку треба знайти) [2 МАО 2-2.2-1];
• описує (коментує) послідовність дій стосовно розв’язання проблемного завдання (в тому числі сюжетної задачі) за допомогою дорослого або самостійно [2 МАО 2-2.2-2]

Обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях

Учень / учениця:

• оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо) [2 МАО 2-4.3-1];
• обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить) зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють) [2 МАО 2-4.3-2];
• знаходить значення математичних виразів [2 МАО 2-4.3-3];
• обчислює значення виразів зі змінною [2 МАО 2-4.3-4];
• застосовує різні способи виконання арифметичних дій з числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах [2 МАО 2-4.3-5]

Встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії

Учень / учениця:

• розуміє залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів [2 МАО 2-4.8-1]

Прогнозує результат виконання арифметичних дій

Учень / учениця:

• прогнозує результат обчислень [2 МАО 2-1.3-1];
• переконується в достовірності обчислення, здійснивши перевірку зручним для себе способом, робить відповідний  висновок [2 МАО 2-1.3-2]

Перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє  помилки

Учень / учениця:

- знаходить помилки у математичних обчисленнях, усуває їх, виконуючи необхідні дії [2 МАО 2-3.4-1]

Визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

• знаходить необхідні (суттєві) дані для виконання завдання [2 МАО 2-3.1-1];
• розуміє, що для відповіді на запитання може бракувати числових даних [2 МАО 2-3.1-2]

Обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх)

Учень / учениця:

• визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання [2 МАО 2-2.3-1];
• розв’язує проблемні ситуації з опорою на прості математичні моделі [2 МАО 2-2.3-2]

Визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

• з’ясовує, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації (з допомогою дорослого або самостійно), робить відповідний висновок [2 МАО 2-3.2-1]

Пропонований зміст

Натуральні числа 1-10. 

Позначення числа цифрою. Цифра 0. Склад чисел 2-10.

Числова пряма. Попереднє і наступне число.

Числа 11-100. Позиційний запис числа.

Порівняння чисел. Знаки <, > , =.

Арифметичні дії додавання (знаходження цілого) та віднімання (знаходження частини цілого).

Назви компонентів дій додавання та віднімання.

Знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання

Зв’язок між діями додавання та віднімання.

Переставний закон додавання.

Додавання і віднімання чисел у межах 100

Прийоми виконання арифметичних дій додавання і віднімання.

Арифметичні дії множення та ділення.

Назви компонентів дій множення і ділення.

Знаходження невідомих компонентів дій множення та ділення

Зв’язок між діями множення і ділення.

Переставний закон множення.

Ціле, частини цілого.

Різницеве та кратне порівняння.

Математичний  вираз та його значення.

Порядок виконання дій у математичних виразах на 1 – 2 дії. 

Вирази зі змінною на 1-2 дії.

Ймовірний та фактичний результати обчислень. 

Числові рівності і нерівності.

 Життєві ситуації, які розв’язуються математичним шляхом (тексти математичного змісту, сюжетні задачі), їх розв’язання з опорою на прості математичні моделі.

 Помилки в обчисленнях. Способи усунення помилок.

3. Змістова лінія «Вимірювання величин»

1

2

Вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів

Учень / учениця:

• здійснює вимірювання величин, маючи вільний доступ до необхідних вимірювальних приладів (лінійка, термометр, годинник, мензурка) та різного роду нестандартних мірок / підручних засобів (стрічка, сірникова коробка, пісковий годинник, склянка, ложка тощо) [2 МАО 3-4.7-1];
• знає одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними [2 МАО 3-4.7-2];
• записує результати вимірювання основних величин у сантиметрах (см), дециметрах (дм), метрах ( м); кілограмах (кг), центнерах (ц); градусах Цельсія (С^о),  годинах (год), хвилинах ( хв); літрах (л) [2 МАО 3-4.7-3];
• вимірює довжини предметів або відрізків ) [ 2 МАО 3-4.7-4];
• будує відрізки заданої довжини ) [2 МАО 3-4.7-5];
• визначає час з точністю до п’яти хвилин [ 2 МАО 3-4.7-6];
• позначає час на зображенні/ макеті циферблату годинника зі стрілками [2 МАО 3-4.7-7];
• використовує календар для опису і розв’язання повсякденних проблем [2 МАО 3-4.7-8];
• вимірює місткість посудини за допомогою літрової мірки [2 МАО 3-4.7-9]

Аналізує проблемні ситуації зі свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

• розв’язує  проблемні ситуації зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) [2 МАО 3-1.2-1];
• оперує грошима, здійснюючи покупки у крамницях (справжніх та уявних), продаж і покупки на шкільних ярмарках та ін. [2 МАО 3-1.2-2];
• порівнює об’єкти навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом) [2 МАО 3-1.2-3];
• розуміє, які одиниці вимірювання величини доцільно використовувати в конкретному випадку [2 МАО 3-1.2-4];
• порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об’єму), часу, температури [2 МАО 3-1.2-5];
• перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань [2 МАО 3-1.2-6];
• виконує дії додавання і віднімання з іменованими числами, поданими в однакових одиницях вимірювання [2 МАО 3-1.2-7]

Пропонований зміст

Вимірювання величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів та  вимірювальних приладів. Одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними. Запис результатів вимірювання величин.

Вимірювання довжини предметів або відрізків. Побудова відрізків заданої довжини.

Визначення часу за годинником з точністю до 1 год / 5 хв. Календар та його використання для  опису і  розв’язання повсякденних проблем.

Вимірювання місткості (об’єму) посудини за допомогою літрової (або іншої) мірки.

Порівняння об’єктів навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом).

Доцільність застосування одиниць вимірювання величин у конкретних  випадках.

Гроші. Операції з грошима. Формування поняття «решта»

Іменовані числа. Перетворення іменованих чисел, виражених в одиницях двох найменувань. Порівняння, додавання і віднімання  іменованих чисел.

Розв’язання  проблемних ситуацій зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин.

4. Змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»

1

2

Орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів

Учень / учениця:

• встановлює відносне розміщення об’єктів на площині та у просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо), використовуючи математичну мову [2 МАО 4-4.4-1];
• демонструє вміння переміщувати об’єкти в заданих напрямках: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору [2 МАО 4-4.4-2];
• коментує виконувані дії, вживаючи у мовленні відповідні математичні терміни [2 МАО 4-4.4-3]

Розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках

Учень / учениця:

• розрізняє геометричні площинні та об’ємні фігури за їх істотними ознаками [2 МАО 4-4.5-1];
• відтворює досліджувані геометричні форми (вирізає, наклеює, малює, моделює та ін.), використовуючи для цього не лише готові геометричні фігури, а й упізнані у предметах навколишнього світу [2 МАО 4-4.5-2];
• знаходить відомі площинні та об’ємні фігури серед предметів навколишнього середовища, на малюнках [2 МАО 4-4.5-3];
• наводить приклади предметів у навколишньому світі, які мають форму площинної чи об’ємної фігури [2 МАО 4-4.5-4];
• розрізняє прямі і непрямі кути, зображає їх на аркуші  в клітинку за допомогою косинця [2 МАО 4-4.5-5];
•  будує прямокутник / квадрат на аркуші в клітинку [2 МАО 4-4.5-6]

Конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів

Учень / учениця:

• моделює геометричні фігури з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо) [2 МАО 4-4.6-1];
• конструює  знайомі площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу (пластиліну, глини, соломки, конструктора тощо) [2 МАО 4-4.6-2];
• створює макети реальних та уявних об’єктів [2 МАО 4-4.6-3]

Пропонований зміст

Розміщення об’єктів на площині та у просторі. Напрямки руху об’єктів.

Геометричні фігури: точка, пряма, крива, промінь, відрізок, ламана, кут, коло, їх істотні ознаки.

Моделювання геометричних фігур з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо).

Геометричні площинні фігури: трикутник, чотирикутник (прямокутник, квадрат), п’ятикутник, шестикутник, круг, їх істотні ознаки, властивості. Побудова прямокутника /квадрата на аркуші в клітинку.

Геометричні об’ємні фігури: куб, піраміда, куля, конус, циліндр, їх істотні ознаки.

Розпізнавання знайомих геометричних площинних та об’ємних фігур серед предметів  навколишнього середовища, на малюнках. Конструювання знайомих площинних та об’ємних геометричних фігур з підручного матеріалу. Створення макетів  реальних та уявних об’єктів.

5. Змістова лінія «Робота з даними»

1

2

Аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

• збирає дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (два-три запитання) [2 МАО 5-1.2-8];
• впорядковує,  порівнює, групує дані, застосовуючи прості моделі [2 МАО 5-1.2-9];
•  зчитує дані з таблиць, піктограм, схем [2 МАО 5-1.2-10]

Пропонований зміст

Збір, впорядкування, порівняння, групування даних. Зчитування  даних з таблиць, піктограм, схем.

Виконання  простих завдань на основі зібраних (наявних) даних із застосуванням простих моделей.

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Я пізнаю природу»

Обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити

Учень / учениця:

- вирішує, що він / вона хотів / хотіла б дослідити [2 ПРО 1-1.1-1];

- визначає, які органи чуття знадобляться для обраного дослідження [2 ПРО 1-1.1-2];

- пояснює різницю між спостереженням за природою і «спогляданням» природи [2 ПРО 1-1.1-3]

Обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень

Учень / учениця:

- пояснює, навіщо він / вона виконує певні дії, спостерігаючи за природними об’єктами / явищами або експериментуючи з ними [2 ПРО 1-1.2-1];

- передбачає, якого результату досліджень він / вона очікує [2 ПРО 1-1.2-2];

- висловлює здогад про ймовірний результат [2 ПРО 1-1.2-3]

Пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту

Учень / учениця:

- описує послідовність дій в експерименті / спостереженні [2 ПРО 1-1.3-1];

- добирає найпростіші матеріали та прилади, які можна застосувати [2 ПРО 1-1.3-2]

Досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючи надані прилади, моделі

Учень / учениця:

- провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди [2 ПРО 1-1.4-1];

- застосовує за потреби найпростіші матеріали та прилади, зокрема лінійку, лупу, терези, термометр [2 ПРО 1-1.4-2]

Описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи

Учень / учениця:

- описує етапи розвитку рослин [2 ПРО 1-1.5-1];

- описує, як вода перетворюється на пару або лід / сніг, як тане лід / сніг, утворюється роса / іній / туман / дощ / паморозь [2 ПРО 1-1.5-2];

- описує зміни, що відбуваються з повітрям (розширення під час нагрівання і стискання під час охолодження) [2 ПРО 1-1.5-3];

- розрізняє складники ґрунту (пісок, глина, каміння тощо) [2 ПРО 1-1.5-4];

- розрізняє звуки за джерелом, гучністю [2 ПРО 1-1.5-5];

- розрізняє музикальні звуки, звуки мовлення і шуми [2 ПРО 1-1.5-6];

- пояснює, що люди сприймають звуки по-різному [2 ПРО 1-1.5-7];

- описує, як виникають «сонячні зайчики» [2 ПРО 1-1.5-8];

- пояснює, чому утворюється тінь [2 ПРО 1-1.5-9];

- розрізняє об’єкти, які випромінюють світло, прозорі та непрозорі об’єкти [2 ПРО 1-1.5-10];

- пояснює, що люди бачать світ по-різному [2 ПРО 1-1.5-11]

Описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання

Учень / учениця:

- розповідає про власні емоції, які виникають під час спостереження та експериментування [2 ПРО 1-1.6-1];

- пояснює, що помилки можуть допомогти у дослідженні [2 ПРО 1-1.6-2]

Знаходить інформацію про природу

Учень / учениця:

- використовує інформацію з відомих та запропонованих іншими джерел (книги, фільми тощо) [2 ПРО 1-2.1-1];

- запитує, щоб довідатися більше про природу [2 ПРО 1-2.1-2];

- визначає, якої інформації не вистачає для дослідження [2 ПРО 1-2.1-3];

- вказує на інформацію, яку не розуміє [2 ПРО 1-2.1-4]

Зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці

Учень / учениця:

- фіксує здобуту інформацію / дані словами, малюнками, символами, за допомогою цифрових аудіо-, відео-, фотопристроїв [2 ПРО 1-2.2-1];

- записує результати дослідів (наприклад, у таблицю) [2 ПРО 1-2.2-2]

Розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язані з діяльністю людини

Учень / учениця:

- співвідносить об’єкти та явища живої і неживої природи з їхніми зображеннями / описами і навпаки [2 ПРО 1-4.1-1];

- вирізняє істотну інформацію про природу [2 ПРО 1-4.1-2]

Розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати

Учень / учениця:

- на основі власного досвіду знаходить підтвердження правдивості відомостей про природу, висловлює свою думку про це [2 ПРО 1-4.2-1];

- розрізняє фантастичне уявлення про об’єкти природи і факти про них на основі доступних джерел [2 ПРО 1-4.2-2];

- запитує в дорослих про правдивість здобутої інформації [2 ПРО 1-4.2-3]

Знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками

Учень / учениця:

- розпізнає об’єкти довкілля (за кольором, смаком, формою, звуком тощо) [2 ПРО 1-4.3-1];

- розрізняє живі і неживі природні об’єкти [2 ПРО 1-4.3-2];

- розрізняє дикорослі й культурні рослини [2 ПРО 1-4.3-3];

- розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини [2 ПРО 1-4.3-4];

- порівнює листяні і хвойні, вічнозелені і листопадні рослини [2 ПРО 1-4.3-5];

- розпізнає за деякими ознаками комах, павуків, раків, риб, жаб, птахів і звірів [2 ПРО 1-4.3-6];

- порівнює свійських і диких тварин [2 ПРО 1-4.3-7];

- спостерігає за перелітними і осілими птахами своєї місцевості й описує їхню поведінку [2 ПРО 1-4.3-8];

- досліджує свій організм [2 ПРО 1-4.3-9]

Пропонований зміст

Природа навколо мене.

Жива й нежива природа.

Як людина пізнає світ.

Органи чуття, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.

Об’єкти живої і неживої природи та їхні ознаки (величина, колір, форма, смак тощо). Спостереження та експеримент як основні методи дослідження.

Здогад (гіпотеза).

Прилади, які допомагають досліджувати природу.

Дотримання правил безпеки під час проведення спостережень та дослідів.

Сонце – джерело світла і тепла.

Спостереження за сезонними змінами у природі.

Спостереження за утворенням тіні від предметів.

Спостереження за рослинами і тваринами в різні пори року.

Повітря та його властивості. Вимірювання температури повітря.

Вода та її властивості. Вимірювання температури води.

Ґрунт.

Дослідження складу ґрунту.

Значення ґрунту та його охорона.

Різноманітність рослин.

Будова рослин (корінь, квітка, стебло, листки, плоди).

Плоди і насіння.

Добування олії з насіння соняшника.

Спостереження за етапами розвитку рослин.

Догляд за кімнатними рослинами. Умови вирощування рослин.

Охорона рослин.

Тварини дикі і свійські. Спостереження за тваринами (комахами, павуками, рибами, жабами, птахами, звірами).

Охорона природи. Червона книга України. Заповідники

2. Змістова лінія «Я у природі»

1

2

Виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює, чому потрібно їх враховувати у життєдіяльності людини

Учень / учениця:

- визначає та описує місце свого проживання [2 ПРО 2-3.1-1];

- описує Україну, її найважливіші географічні об’єкти, показує розташування України на карті [2 ПРО 2-3.1-2];

- описує об’єкти природи своєї місцевості за певними ознаками [2 ПРО 2-3.1-3];

- спостерігає за добовими та сезонними змінами у природі [2 ПРО 2-3.1-4];

- називає пори року та відповідні їм місяці; тривалість доби і року [2 ПРО 2-3.1-5];

- описує поведінку тварин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-6];

- описує життєвий цикл рослин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-7];

- установлює взаємозв’язок між порою року і погодою [2 ПРО 2-3.1-8];

- розуміє прогноз погоди на радіо і телебаченні, дослухається до цих прогнозів (наприклад, одягається відповідно до них) [2 ПРО 2-3.1-9];

- описує вплив Сонця на сезонні явища в природі, пояснює причини змін пір року [2 ПРО 2-3.1-10];

- розповідає про форму Землі [2 ПРО 2-3.1-11];

- пояснює значення сонячного світла для живих організмів [2 ПРО 2-3.1-12];

- розповідає про можливі загрози з боку тварин (небезпечні і хворі тварини), рослин (отруйні частини рослин) та грибів (отруйні гриби), пояснює, як діяти в разі загрози [2 ПРО 2-3.1-13]

Дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами

Учень / учениця:

- дотримується правил поведінки в довкіллі і пояснює ці правила іншим [2 ПРО 2-3.2-1];

- вирощує рослини вдома, у школі [2 ПРО 2-3.2-2];

- доглядає за домашніми тваринами, піклується про диких тварин [2 ПРО 2-3.2-3];

- не завдає шкоди тваринам і рослинам під час дослідів та експериментів [2 ПРО 2-3.2-4];

- не смітить, пояснює про негативні наслідки викидання сміття у лісах, парках, забруднення водойм [2 ПРО 2-3.2-5];

- сортує сміття (папір, пластик, скло, метал) [2 ПРО 2-3.2-6];

- розповідає про тривалість розпаду поліетилену, пластику і зменшує споживання цих матеріалів у своєму побуті [2 ПРО 2-3.2-7];

- пояснює загрозу для довкілля дій людини (випалювання стерні, спалювання сміття, забруднення повітря та води) [2 ПРО 2-3.2-8]

Пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити

Учень / учениця:

- пояснює, чому і як потрібно ощадно використовувати природні ресурси – воду, тепло, електроенергію [2 ПРО 2-3.4-1];

- пояснює, як бережливе ставлення до їжі, одягу, книжок, предметів побуту зберігає природу [2 ПРО 2-3.4-2]

Пропонований зміст

Україна – моя країна.

Рідний край. Природа рідного краю.

Моє місто (село). Моя адреса.

Сонце та його значення для життя на Землі.

Повітря. Значення повітря для живої природи.

Вода. Значення води у природі та житті людини.

Водойми рідного краю.

Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи.

Рослини і тварини рідного краю.

Поняття про форму Землі. Глобус – модель Землі.

Обертання Землі навколо власної осі та Сонця.

Рік. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі.

Пори року та їхні ознаки.

Погода та її елементи.

Особливості життя рослин і тварин у різні пори року.

Людина. Взаємозв’язок людини і природи.

Правила безпечної поведінки в довкіллі.

Взаємозв’язки в природі. Рослини і тварини рідного краю, які потребують особливої охорони.

Охорона природи

3. Змістова лінія «Я в рукотворному світі»

1

2

Наводить приклади використання винаходів людства в побуті

Учень / учениця:

- розпізнає природні та рукотворні (штучні) об’єкти [2 ПРО 3-3.3-1];

- порівнює рукотворні (штучні) об’єкти за певними властивостями [2 ПРО 3-3.3-2];

- розрізняє природне і створене людиною довкілля [2 ПРО 3-3.3-3];

- пояснює, як використовувати штучні матеріали (пластмасу, гуму, скло, метал, папір) на основі їхніх властивостей [2 ПРО 3-3.3-4];

- описує, з чого виготовляють папір, скло тощо [2 ПРО 3-3.3-5];

- пояснює вплив штучних матеріалів та рукотворних об’єктів на довкілля [2 ПРО 3-3.3-6];

- наводить приклади того, як рукотворні (штучні) об’єкти (серед них і механізми) допомагають людині [2 ПРО 3-3.3-7];

- описує деякі найважливіші винаходи людства [2 ПРО 3-3.3-8]

Пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу

Учень / учениця:

- пропонує способи повторного використання рукотворних об’єктів [2 ПРО 3-4.4-1]

Пропонований зміст

Людина і довкілля.

Природні, штучні та рукотворні об’єкти, їхнє значення для людини.

Рукотворні тіла та матеріали, їхні властивості.

Використання природних і штучних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їхній вплив на життєдіяльність людини.

Вплив людини на довкілля. Охорона природи

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

1. Змістова лінія « Технічна творчість та техніка»

За допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали та технології для виготовлення виробу

Учень / учениця:

- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик [2 ТЕО 1-1.3-1];

- добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу з готових елементів (використання металевих, дерев’яних чи пластмасових конструкторів; готових елементів з паперу, пластику, деревини, пінопласту та інших для макетування) [2 ТЕО 1-1.3-2];

- добирає конструкційні матеріали відповідно до їх властивостей для виготовлення виробу: папір, пластилін, полімерна глина чи солене тісто, тканина, нитки; неткані, природні та інші матеріали [2 ТЕО 1-1.3-3];

- розрізняє види паперу, картону, ниток та визначає сфери їх застосування [2 ТЕО 1-1.3-4]

За допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат

Учень / учениця:

- прогнозує, яким має бути виріб [2 ТЕО 1-1.1-1];

- планує послідовність  технологічних операцій з допомогою дорослих (використання технологічних карт) [2 ТЕО 1-1.1-2]

Моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів за допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб за допомогою дорослих

Учень / учениця:

- моделює та конструює виріб з деталей конструктора, користуючись графічним зображенням схем, за власним задумом самостійно чи з допомогою дорослих [2 ТЕО 1-1.4-1];

- задумує конструкцію виробу та конструює його з елементів конструкторів або інших готових елементів (коробки, банки, пластикові пляшки тощо) [2 ТЕО 1-1.4-2];

- створює задані форми (на підставі лише обрису силуету) з використанням Танграму [2 ТЕО 1-1.4-3];

- створює виріб за зразком (шаблоном) та власним задумом самостійно чи із допомогою дорослих із використанням паперу, картону, ниток, нетканих чи природних матеріалів (предметні та сюжетні аплікації з природного матеріалу, нескладні сюжетні композиції, вироби в техніці орігамі, макети виробів із штучних матеріалів та картону, вироби об’ємної форми з паперу) [2 ТЕО 1-1.4-4];

- демонструє вміння різати нитки, папір, картон ножицями по прямій, кривій та ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном) [2 ТЕО 1-1.4-5];

- розміщує елементи виробу на площині [2 ТЕО 1-1.4-6];

- розкриває послідовність дій та дотримується її під час виготовлення виробів із природних матеріалів, під час виготовлення та оздоблення об’ємних виробів, самостійно або з допомогою дорослих [2 ТЕО 1-1.4-7];

- аргументує послідовність та доцільність виготовленого виробу [2 ТЕО 1-1.4-8];

- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами [2 ТЕО 1-1.4-9]

Виконує прості

технологічні операції

Учень / учениця:

- виконує знайомі технологічні операції з конструкційними матеріалами з допомогою дорослих та самостійно (склеювання, складання, зв’язування тощо) [2 ТЕО 1-2.1-1];

- пояснює вибір моделі, яку він / вона сконструював / -ла, спираючись на запитання дорослих [2 ТЕО 1-2.2-2]

Пропонований зміст

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для роботи.

Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу. Планування виготовлення виробу.

Моделювання, конструювання та виготовлення виробів із готових елементів деталей конструктора за графічним зображенням, схемою та за власним задумом.

Танграм.

Розміщення елементів виробу на площині, з’єднання елементів у виріб. 

Технологічна послідовність у виготовленні виробів за зразком та власним задумом. Послідовність дій під час виготовлення паперових об’ємних фігур.

Макетування. Виготовлення й оздоблення об’ємних виробів.

Виготовлення об’ємних форм із паперу.

Послідовність дій під час виготовлення виробів технікою «Орігамі».

Картон та пінопласт як штучний матеріал для макетування.

Використання у роботі пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста (плоскі та об’ємні форми); тканини, ниток, нетканих матеріалів (пласка та об’ємна аплікація на основі простих симетричних та асиметричних форм), природних матеріалів та інших матеріалів (пласкі та об’ємні вироби).

Оздоблення виробів за власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками тощо.

Організація робочого місця на уроці.

Загальні правила безпеки на уроках технологій.

Пропоновані об’єкти праці: об’ємні моделі транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо; вироби, виготовлені технікою «Орігамі»; сюжетні та предметні аплікації з паперу, тканини, ниток, нетканих матеріалів, пластиліну, природних матеріалів; листівки, закладки; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; ялинкові прикраси об’ємної форми з паперу, тканини, ниток, нетканих та інших матеріалів

2. Змістова лінія «Світ технологій»

1

2

Читає та аналізує графічні зображення за допомогою дорослих та використовує їх у процесі роботи

Учень / учениця:

- аналізує зображення схем технологічної послідовності за допомогою дорослих та дотримується їх у процесі роботи (використання технологічних карт, графічних зображень, малюнків) [2 ТЕО 2-1.2-1];

- розмічає прямі лінії на папері і картоні [2 ТЕО 2-1.2-2];

- самостійно чи з допомогою дорослих креслить розгортки прямокутної форми [2 ТЕО 2-1.2-3]

Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань

Учень / учениця:

- дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань (використання клею, ножиць, шпильок, гачків тощо) [2 ТЕО 2-4.3-1];

- організовує безпечне робоче місце з допомогою дорослих [2 ТЕО 2-4.3-2]

Під час виготовлення виробів намагається ощадно використовувати матеріали; за допомогою дорослих готує залишки до вторинної обробки

Учень / учениця:

- бере до уваги необхідність економного використання конструкційних матеріалів [2 ТЕО 2-3.2-1];

- самостійно чи під керівництвом дорослих створює виріб, повторно використовуючи матеріали (вироби з пластику, паперу, тканини, фольги та інше) [2 ТЕО 2-3.2-2];

- аргументує доцільність вторинного використання матеріалів та використовує їх для виготовлення виробів самостійно чи із допомогою дорослих [2 ТЕО 2-3.2-3]

Оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності за допомогою дорослих

Учень / учениця:

- самостійно чи з допомогою дорослих демонструє результати власної діяльності [2 ТЕО 2-1.5-1];

- описує, спираючись на запитання дорослих, чого хотів / -ла досягти [2 ТЕО 2-1.5-2]

Пропонований зміст

Елементи графічної грамоти.

Лінії. Правила розмічання ліній на папері і картоні.

Розгортки прямокутної форми. Виготовлення розгорток прямокутної форми.

Використання зображення схем для послідовного виготовлення виробу з допомогою дорослих та самостійно.

Властивості конструкційних матеріалів (види паперу, картону, ниток).

Виготовлення об’ємних виробів з елементами вторинних матеріалів.

Безпечні прийоми праці під час застосування інструментів та пристосувань.

Економне використання матеріалів.

Презентація власної (колективної) діяльності із допомогою дорослих.

Пропоновані об’єкти праці: сюжетні та предметні аплікації з паперу, пластиліну, природних та штучних матеріалів; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; об’ємні макети виробів із штучних матеріалів; моделювання та створення виробу із використанням вторинних матеріалів; виготовлення розгорток прямокутної форми з паперу чи картону.

3. Змістова лінія «Світ ремесел»

1

2

Спостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами

Учень / учениця:

- зіставляє та розрізняє вироби, виготовлені традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво, витинанка, різьблення та інше) [2 ТЕО 3-2.2-1];

- пояснює  важливість відродження та збереження традиційних ремесел [2 ТЕО 3-2.2-2]

Cпостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами; створює виріб за допомогою дорослих або самостійно згідно із зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел

Учень / учениця:

- виготовляє та оздоблює виріб із допомогою дорослих чи самостійно, застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та оздоблення виробів: витинанка, вишивка та інше) [2 ТЕО 3-2.1-3 / 2 ТЕО 3-2.2-3]

Пропонований зміст

Створення та оздоблення простих виробів  із допомогою дорослих чи самостійно за зразком та власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва.

Техніка «Витинанка».

Розрізнення витинанки з-поміж інших виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Послідовність дій під час виготовлення витинанки за шаблоном чи власним задумом.

Пропоновані об’єкти праці: вироби з елементами витинанки, вироби з глини, ниток, тканини тощо

4. Змістова лінія «Побут»

1

2

Виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце за допомогою дорослих

Учень / учениця:

- виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті (упорядковування особистих речей) [2 ТЕО 4-4.2-1];

- спільно з дорослими організовує та прибирає робоче місце відповідно до власних потреб та визначених завдань (організація особистого побуту) [2 ТЕО 4-4.2-2]

За допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті

Учень / учениця:

- разом із дорослими планує та реалізовує найпростіші трудові дії (ремонтує іграшки, книжки, доглядає за рослинами і тваринами, готує страви за рецептами, доглядає за одягом та взуттям) [2 ТЕО 4-4.1-1];

- дотримується правил поведінки за столом, користується столовим посудом за призначенням [2 ТЕО 4-4.1-2];

- володіє початковими навичками сервірування столу [2 ТЕО 4-4.1-3]

За допомогою дорослих розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу

Учень / учениця:

- спільно з дорослими розраховує приблизну кількість необхідних матеріалів для виконання простого завдання [2 ТЕО 4-3.1-1];

- самостійно робить припущення про потрібну кількість матеріалів для виконання простого завдання [2 ТЕО 4-3.1-2]